Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бідаха, -хи, об. Бѣдняга, бѣдняжка, горемыка. Г. Барв. 76. І гостя (цапа) в трития в кошару мусять гнать. Прийшлось бідасі пропадать. Греб. Ум. бідашка, бідашечка. Шух. І. 198. ЕЗ. V. 145.
Гранати́рь, -ря, м. Гренадеръ. Мене дано до гранатирів. Федьк.
Индичий, -а, -е. Принадлежащій, свойственный индюку или индюшкѣ.
Кіготь, гтя, м. Коготь. Здається й мала пташка, та кігті гострі. Посл.
Наба́гнутися, -нуся, -нешся, гл. = набагнути 2. Набагся того. Зн. Вх. 38.
На́ростень, -тня, м. 1) Наростъ. Звенигор. у. Вас. 157. 2) Мозоль. Наростня просто не можна зрізати, а треба перше роспарити, до він і вилізе. Подольск. г.
Пороспізнавати, -наю, -єш, гл. То-же, что и розпізнати, но во множествѣ.
Угінчливий, -а, -е. О лошади: ходкій, быстрый. Він (кінь) не дуже угінчливий, — це не вороний тобі. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Хряпкати, -пчу, -чиш, гл. 1) Хриплымъ голосомъ кричать. Вх. Уг. 273. 2) О дергачѣ: кричать. Хрящ хряпчит. Вх. Уг. 273.
Шкаберка, -ки, ж. = тріска. Шух. I. 173, 206.