Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гра́йливий, -а, -е. Сверкающій. Над ним яснее та холоднее небо, грайливе сонечко. МВ. ІІ. 113.
Зіпа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Кричать, орать. О. 1862. І. 42. То піп дурний — нащесерце зіпає. Ном. № 12464. 2) = зіхати 2 и 3. Курєтко туй-туй здохне; от іще зіпає ледві. Вх. Зн. 22.
Із пред. = з. Ставится между двумя согласными или послѣ согласной, иногда въ началѣ фразы, если слѣдующее слово начинается согласной; въ стихахъ иногда для соблюденія размѣра. Збіглось вовків щось із тисячу. Рудч. Ск. І. 32. Із нехочу ззів три миски борщу. Ном. № 5060. Із славного Запорожжя наїхали гості. Шевч. 221.
Неповороткий, -а́, -е́ Неудобный для пользованія по своей большой величинѣ, громоздкости и пр. Вила неповороткі; бо дуже довгі й товсті. Волч. у.
Обвиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обвитися, обів'юся, обів'єшся и обвину́тися, -ну́ся, -не́шся. Обвиваться, обвиться, обматываться, обмотаться. Довга коса чорна, як гадюка, так і обвивається круг тонкого стану. Стор. І. 101.
Підбовтувати, -тую, -єш, сов. в. підбовтати, -таю, -єш, гл. Подбалтывать, подболтать.
Поохотитися, -чуся, -тишся, гл. Пожелать, захотѣть.
Розвіяти Cм. розвівати.
Роспозичати, -ча́ю, -єш, гл. = роспозичити. Роспозичав гроші то тому, то иншому. МВ. І. 150.
Скінчання, -ня, с. Окончаніе. Скажу на скінчання.... О. 1862. II. 58.