Віршомаз, -за, м. Стихоплетъ. Наш віршомаз Тюхтій старих людей шанує: Гарасько як звелів, так він і компонує.                         
                        
                                                
                          Гамір, -мору, м. Шумъ, крикъ.  В містечку почався.... гамір.                         
                        
                                                
                          
	Зажи́ти Cм. заживати.
                        
                        
                                                
                          
	Коростуватий, -а, -е.  коростувате по́ле. Поле, на которомъ много всякихъ корней. 
                        
                        
                                                
                          
	Лиша́ти, -шаю, -єш, сов. в. лиши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Оставлять, оставить, покидать, покинуть. Не ті люде тут живуть, яких він лишав, ідучи до брата.  І вдома мене не лишай, і в поле не бери.  Все бери, а мене лиши.  Ти мене можеш лишити, а я тебе не лишу ніколи.  Бійтеся Бога, хазяїне, що ви робите? Лишіть хазяйку живою! 
                        
                        
                                                
                          
	Нале́жність, -ности, ж. 1) Принадлежность. 2) Слѣдуемое, надлежащее. 3) Должная, слѣдуемая сумма, причитающіяся деньги. 
                        
                        
                                                
                          Опоживити	Cм. опоживляти.                        
                        
                                                
                          Повгонити, -ню, -ниш, гл. Вогнать (многихъ).                        
                        
                                                
                          Покопирсати, -са́ю, -єш, гл. Изрыть, поковырять. Ганна показала синові обидві ручки, сині, покопирсані неначе ножем.                         
                        
                                                
                          Угороджувати, -джую, -єш, сов. в. угороди́ти, -джу́, -диш, гл. Вонзать, вонзить, запускать, запустить (когти). Та вгородила в своє серденько гострий ніж.  Немов хто гострий ніж угородив у серце старій Мотрі.                         
                        
                       
             
 
               
              

 
 
				