Болячка, -ки, ж. 1) Нарывъ, чирей, язва. А оно крот болячок в твої печінки. Енеєві так як болячці, або лихій осінній трясці годила пані всякий день. 2) Переносно: язва. Найвірніший друг народу той, хто не боїться правди і сміло роскриває його болячки. 3) — на серці. Сердечная боль, горе. Може в його є яка болячка на серці. 4) — на дубі. Раст. Loranthus europaeus L., омела. Ум. болячечка. Ув. болячище.
Дрібни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Рѣзать, крошить, разбивать, раскалывать мельче, чѣмъ нужно. Не дрібни бо так сахарю: хай більші грудочки будуть. Не дрібни локшини: я дуже дрібної не люблю.
Заюртува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Придти въ волненіе, возбужденіе, смятеніе. К.
Змощувати, -щую, -єш, сов. в. вмости́ти, -щу́, -стиш, гл.
1) Намащивать, намостить, настилать, настлать. Жінка не злюбим й високу кровать змостила.
2) Свивать, свить гнѣздо.
Кантурь, -ря, м. = кантар 2. Безмена ти не положиш у кишеню, а кантурь положив та й ходи.
Капусняковий, -а, -е. Относящійся къ капусняку.
Квасок, -ску, м. Ум. отъ квас.
1) Квасокъ.
2) Щавель.
3) Родъ кушанья. Варють борщі, локшину, квасок.
4) Раст. Rumex acetosella.
Нехтяний, -а́, -е́ Нефтяной. Набралась нехтяного духу.
Правдиво нар.
1) Правдиво, справедливо. Правдиво ви свідкуєте. Перед Богом стою і кажу правдиво.
2) Истинно.
Фрашки, -шок, ж. мн. Пустяки, бездѣлица. Посаг, скарби, все то фрашки, люблю дівча з божой ласки.