Бакати, -каю, -єш, гл. Говорить: ба.
Віковий, -а, -е. Старый, удрученный лѣтами. Не вмірає віковий, тільки часовий.
Ду́рень, -рня, м. 1) Дуракъ. Скоріш дурень одурить розумного, як розумний дурня на розум наведе. Ти думаєш, дурню, що я тебе люблю, а я тебе, дурню, словами голублю. Хто скаже: «дурню», на того буде огонь пекельний. уманьський ду́рень. Человѣкъ ссбѣ на умѣ. Уманьський дурень: з чужого воза бере та на свій кладе. з ду́рнем зчепи́тись, — ду́рнем зроби́тись. Съ дуракомъ свяжись, — самъ дуракомъ будешь. 2) Дурачки, родъ игры въ карты; разновидности: про́стий ду́рень, неві́рний, підкидни́й.
Каліка, -ки, об. Калѣка, увѣчный. Каліка не родиться — робиться. Була колись Гандзя каліка небога, божилася, молилася, що боліли ноги. Ум. каліченька, калічка. Ой не бий, мати, і не лай, мати, не роби каліченьки.
Підручник, -ка, м.
1) Помощникъ, подчиненный. Проходив він із своїми підручниками мимо козацької купи.
2) мн. Перила. В оттаких великих хатах добре ходити, скрізь підрушники, шоб часом не впасти.
Подавати, -даю́, -є́ш, сов. в. подати, -дам, -даси, гл.
1) Подавать, подать. Як Бог дасть, то і в вікно подасть. Будеш, будеш ти лежати, питонки прохати, та нікому тобі буде і кухля подати. Подай, мила, свою білу ручку.
2) Давать, дать. Він мені подав за себе викуп. Йому подам на суд увесь мій побит. Він подавав кожному в руку. Подавав серпи їм золотії. Подати милостиню. На церкву подав. — до рук. Вручать, вручить. — звістку. Извѣщать, извѣстить. — рушники. Обычай сватовства: принимая предложеніе, перевязать сватовъ особо для того приготовленными полотенцами. От послався до неї, — вона й рушники подавала.
3) Отдавать, отдать въ выраженіяхъ: — на глум, на поталу — Cм. глум, потала.
4) Передавать, передать, посылать, послать — письмо, деньги или подарокъ. Вибачайте, що так довго листу не подавала. Коли я умру, то й поховайте і до моєї миленької листи подайте. Ми одписували своєму салдатові та й подали йому два карбованці. Я б гостинчик (татові) подавали, та ніким подать. подати мо́ву. Передать (слова). Подали тую мову один по одному, один по одному.
5) — голос. Отзываться, отозваться, заговорить. Чи ви поніміли? Подайте хоч голос.
6) Казаться, показаться. На лиці наче б то чорний подає.
7) Подало му. О больномъ: ему лучше.
Причинонька, -ки, ж. Ум. отъ причина.
Саморослий, -а, -е. О землѣ: грунтъ, нетронутая почва. Тут нема вже чого далі й копати: пішла саморосла земля.
Скоток, -тка, ското́чок, -чка, м. Ум. отъ скот.
Тітуся, -сі, ж. ласк. отъ тітка. Ум. тітусенька, тітусечка.