Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блюзнірський, -а, -е. Кощунскій, богохульный.
Вігран, -на, м. Органъ. Гордий пан сидить, в віграни грає, в екрани грає, красно співає. Гол. II. 65.
Відкопати, -ся. Cм. відкопувати, -ся.
До́щик, -ка, до́щичок, -чка, м. Ум. отъ дощ.
Завива́ти II, -ва́ю, -єш, сов. в. зави́ти, -ви́ю, -єш, гл. Завывать, завыть. Завив як вовк. Ном. 2382. По козакові вовченьки завили. Чуб. Сердитий вітер завива. Шевч. 26.
Зночі нар. Вчера вечеромъ. А я зночі пряла клоччє, а сьогоднє волос. Гол. III. 377.
Пододумуватися, -ду́муємося, -єтеся, гл. Додуматься (о многихъ).
Рябіти, -бію, -єш, гл. Пестрѣть. Св. Л. 308.
Тополенька, -ки, ж. Ум. отъ тополя.
Хвала, -ли, ж. Хвала, хваленіе, похвала. Ледачая хвала сама себе хвалить. Ном. № 2562. Честь Богу, хвала і вам на здоров'я. Ном. № 10008. хвалу бо́гові оддав. Восхвалилъ Бога. МВ. І. 16. хвалу за хвіст тягти. Шутливо: быть звонаремъ. Ей, учись, синашу, бо як раз на дзвіниці хвалу за хвіст тягтимеш — обычная нотація ученикамъ духовныхъ училищъ.