Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викочуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. викотитися, -кочуся, -тишся, гл. Выкатываться, выкотиться. Сонечко викочується з-за юри. Драг. 25. У діда із очей аж дві сльози викотились. Стор. І. 121.
Косом, -сма, м. Клокъ, клочекъ (перьевъ шерсти). Сорока в часнок, — вирвала космок... Із того косма напряла кросна. Чуб. V. 1154. Cм. космок.
Лу́сом нар. Огуломъ. А скільки візьмеш за них не нарізно, а лусом? Александр. у. Слов. Д. Эварн.
Малярі́вна, -ни, ж. Дочь живописца, маляра.
Ми́лька, -ки, ж. Ум. отъ ми́ля.
Огледіти, -джу, -диш, гл. = оглядіти. Вийди, матенько, огледи, що тобі бояре привезли. Лукаш. 96.
Підсідати, -да́ю, -єш, сов. в. підсісти, -ся́ду, -деш, гл. Поддѣвать, поддѣть, причинить вредъ. Підсів мене сей рік. Мир. Пов. II. 54.
Хитрик, -ка, м. Хитрецъ. Пу й хитрик з тебе! Харьк.
Цуґлі, -лів, м. мн. = цуґа 1. Летить той огір карий.... а той його держить за цуґлі. Чуб. II. 188.
Ширококрижий, -а, -е. Съ широкимъ задомъ. Черк. у.