Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вижлоктати и вижлуктати, -таю, -єш, гл. Выпить. (Зевес) вижлоктав підпінка чару. Котл. Ен. VI. 37. Що було останнє у пляшці, вижлуктав без чарки, нахильцем. МВ. (КС. 1902, X. 146).
Двигони́ти, -ню́, -ни́ш, гл. = Двигатися. І отворив Бог великі кити і всяке живе твориво, всяке повзюче, що двигонить у водах. Опат.
Зави́дно нар. Завидно. МВ. ІІ. 158. Завидно, що в шось видно. Ном. № 4803.
За́йвий, -а, -е. Лишній. Левиц. Пов. 22. Давай вони зерном ділиться. От одно зерно та зайве було. Рудч. Ск. І. 141. За́йва мо́ва. Лишнія слова. О, я зайвої мови не люблю. Черк. у. За́йва годи́на. Свободное время. Як матиму зайву годину, — зайду.
Квасність, -ности, ж. Кислота.
Нахаба, -би, ж. 1) Бѣда, напасть. От, відкіля ся нахаба на мене! 2) Нахальство.
Обхлюпати, -ся. Cм. обхлюпувати, -ся.
Подушне, -ного, с. Подушная подать. Оттаке здоров'я, а подушне дай. Ном. № 970. Бачать люде і Бог з неба, на подушне грошей треба. Чуб. V. 621.
Прояснятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. проясни́тися, -ню́ся, -ни́шся, гл. Проясняться, проясниться. Коли вага розум проясниться? К. Псал. 218.
Чиновать, -ті, ж. = чиновате полотно. (Cм. чи́новатий 2). Вх. Зн. 80.