Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дерно́вий, -а, -е. Выложенный дерномъ.
За́повідь, -ді, ж. Заповѣдь. Боже милий, вони ж твою заповідь чинили. Хата, 107. А Настуся з богословом заповіді вчиться. Шевч. 499.
За́смажка, -ки, ж. Жиръ, пережаренный съ мукой для заправки кушанья.
Неприятель, -ля, м. 1) Недругъ, непріятель. 2) Чортъ. Грин. І. 9.
Поженитися, -нимося, -теся, гл. Жениться (о многихъ); вступить въ бракъ. Ну, тепер ми всі поженились, — як би нам шуряка оженить. Рудч. Ск. І. 86. От поженились вони собі (дівка й парубокъ). Чуб. II. 546.
Позбужати, -жаю, -єш, гл. = позбуджати. Ранніх солов'їв позбуджала. Чуб. V. 588.
Прихнути, -ну, -неш, гл. = пирхнути 1. Чуб. II. 303.
П'ятидесятий, -а, -е. Пятидесятый.
Рама, -ми, ж. 1) Рама. 2) Переплетъ у окна, рама. 3) Зарубка. Вх. Лем. 459.
Стуга 2 нар. Потуже. Да в'яжи, вража татарюго, да назад руки стуга. Грин. III. 590. Та підтягай, малий джуро, та попруги стуга. Мет. Ум. стугенька.