Вітряно нар. Вѣтрено.
Гуцу́лок, -лка, м. Маленькая гуцульская лошадь.
Докі́рний, -а, -е. = докірливий.
Живу́щий, -а, -е. 1) Живой, живущій. Такеньки тижні сходили, що вона, живуща, була наче мертва. Трохи одпочила стара мати недобита; живущую силу сила ночі оживила. 2) Оживляющій, животворный. Було там дерево живуще, таке, що чоловік, годуючись його овощами, не вмер би ніколи. живу́ща й сцілю́ща вода. Сказочная живая и мертвая вода. Ох підпалив дрова, наймита спалив.... углину сприснув живущою водою, — наймит знов ожив. І немощну мою душу за світ посилаю сцілющої й живущої води пошукати. 3) Вѣчно живой. Усе тінь минуща, одна річ живуща: світ з Богом.
Збочи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Уклониться въ сторону. Козак бачив (дівчину край долини), конем збочив. 2) Покривить душою, сдѣлать несправедливость.
Звитя́жство, -ва, с. Побѣда, одолѣніе.
Мі́зька, -ки, ж. Мезга.
Парос, -са, м. = парус. Сонце почало зза гори випливати... як легенькі блискавочки забігали по землі його пароси.
Поматися, -ма́юся, -єшся, гл. Пообѣщать. Помався перше косить, а тепер не йде. Я помаюсь зробити, та добре не знаю, чи добре зроблю. Помалася ходить до мене на досвітки.
Тернити, -ню, -ниш, гл. Огораживать терномъ, обкладывать верхъ плетня терномъ. Вставай, челядонько, город городити, терняньком тернити.