Божевільня, -ні, ж. Больница или домъ для умалишенныхъ.
Вимірювати, -рюю, -єш, виміря́ти, -ря́ю, -єш, сов. в. ви́міряти, -ряю, -єш, гл. Измѣрять, измѣрить, промѣрить. Вони вимірять, скільки аршин буде в цьому демикитоні.
Гоїтися, -гоюся, -їшся, гл. Залѣчиваться, заживать. Як був порізав пальці, а вже гояться.
2) Лѣчиться (отъ раны).
Заста́ва, -ви, ж. 1) Залогъ. Шинкарочко мила, усип меду-вина, бери на заставу коня вороного. А тут ще нема чого шинкарці і в заставу оддать. Положившії нову свиту і кожух в заставі. 2) Застава, пограничная стража. А у Тендрові острові Семен Скалозуб з військом у заставі стояв. Застави хоть стояли, та не густо, сторожа не пильнувала так, як от тепер по Збручеві, чи що. Ще недавно по тій річці застави стояли, по заставах орандарі мито з людей брали. 3) Хоругвь. Зійди, Господи, з неба, бо нам тя ту треба — заставу вишивати. 4) за́става. Ловушка для лѣсного звѣря. Ум. заста́вонька. Не веліла мати заставоньки брати.
Зви́чме нар. = звичайно 3. Звичме, московська напасть.
Поетичність, -ности, ж. Поэтическія свойства, поэтическое.
Помутити, -чу́, -тиш, гл. = скаламутити.
Поразка, -ки, ж. Пораженіе.
Прокадити, -джу, -диш, гл. Покадить.
Чикилдиха, -хи, ж. Названіе плохой водки. В сей день його отець опрягся, як чикилдихи обіжрався, — Анхиз з горілочки умер.
