Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бликати, -каю, -єш, гл. = блимати 1. Головешка ота довго буде бликати. Н. Вол. у. 2) = блимати 2. Так бликає на мене очима. О. 1862. V. 32. Чого ти своїми більмами так бликаєш? Канев. у.
Бобровик, -ка, м. = бобровник.
Зди́во, -ва, с. = диво. Вх. Лем. 419.
Митикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. и пр. = метикувати и пр.
Мізю́к, -ка, м. Сосокъ для кормленія дѣтей и маленькихъ домашнихъ животныхъ, рожокъ. Уман. у.
Навоскува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Навощить. Желех.
Накітча́, -ча́ти, с. Обыкн. во мн. ч.: накітча́та. Ягнята вообще, а спеціально — ягнята, родившіеся поздно, послѣ подсчета приплода. Так як найдуться в шматках вівці такі ще, що котяться після щоту їх (їх бува мало), то ягнята ті звуть накітчата або цур-пеки. О. 1862. V. Кухар. 33.
Потаковник, -ка, м. = потакач. Волч. у. (Лобод.).
Сніголюб, -ба, м. пт. Подорожникъ зимній, Emberiza nivalis. Вх. Пч. II. 10.
Чинч, -чу и пр = чинш и пр. Давала чинчу до двора ковбас десятків з три латину. Котл. Ен. IV. 43.