Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бульбашка, -ки, ж. 1) Водяной или мыльный пузырь. Чуб. II. 566. А на дворі дощик іде, аж бульбашки дмуться. Грин. ІІІ. 391. 2) Пустой шарикъ. У термометрі.... скляна дудочка з бульбашкою на кінці. Ком. II. 78. 3) Цвѣточная почка. Сквир. у.
Ве́ргти, -ся. Cм. Вергати, -ся.
Гущики́, -ків, м. мн. Чаща лѣсная. Несе у ліс, у гущики. Гн. II. 111.
Зі́мський, -а, -е. = зімовий. Зіма зімська. Ном. № 7790. Такеньки уся зіма зімська перезімувалась. МВ. (О. 1862. І. 72).
Знатниця, -ці, ж. Знахарка, колдунья. Занедужала Пилипиха. Покликали ми до неї усіх знатниць і лікарок. МВ. ІІ. 178.
Падалюк, -ка, м. = падалець. Вх. Пч. II. 16.
Повідколупувати, -пую, -єш, гл. = повідколуплювати. Взяли вони, пообколупували з скель каміння одинакової ваги, поставали на горі... і давай шпурлять. Драг. 231.
Порозсувати, -ва́ю, -єш, гл. Разсунуть, раздвинуть (во множествѣ).
Роспарювати, -рюю, -єш, сов. в. роспарити, -рю, -риш, гл. Распаривать, распарить. Вас. 163.
Тихий, -а, -е. 1) Тихій, негромкій. Тихеє зітханнє. К. Псал. 211. 2) Тихій, медленный. 3) Тихій, спокойный. Тихі води. АД. І. 233. Тихе море. Шевч. Вітер тихий. Шевч. У моїй господі тихій не живе зрадливий. К. Псал. 229. 4) Кроткій. Яка вона тиха, як голубка. Левиц. Пов. 33. Ум. тихенький, тихесенький.