Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

український

Український, -а, -е. Украинскій. Народ наги український спокон-віку в хліборобстві кохався. К. Хм. 7. Як іде український козак, то й корчму минає. АД. II. 25. Поки Рось зоветься Россю, Дніпро в море ллється, поти серце українське з панським не зживеться. К. Досв. 21. Шекпірови твори з мови британської мовою українською поперекладав П. А. куліш. Збірники українських пісень. Левиц. Пов. 153. Українська література.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 331.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКРАЇНСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УКРАЇНСЬКИЙ"
Брикун, -на, м. 1) Рѣзвая лошадь. 2) Шалунъ, рѣзвый мальчикъ. Левч. 178. 3) Своенравный человѣкъ. Ум. брикунець, брикунчик.
Вечірня, -ні, ж. Вечерня. Він на вечірні був і в кадило дув. Ном. № 13184.
Зориця, -ці, ж. Звѣзда. Оце тобі провідниця — ясная зориця. Мет. 225.
Осет, -ту, м. = осот. Мені Бог дав очерет і осет. Чуб. І. 72. Лебед. у.
Павутиння, -ня, с. соб. = паутина. На бабине літо павутиння літа.
Перебігатися 2, -га́юся, -єшся, гл. Бѣгать въ перегонку.
Похотіти, -хочу, -чеш, гл. Пожелать (о многихъ). Ми вже тут аж спати похотіли. Кіевск. у. Хто його зна, чи похотять люде. Камен. у.
Сиротувати, -ту́ю, -єш, гл. Быть сиротой. Згадала, що я сиротую, що вбога я та не при батькові-матері зросла, живу у чужій семї з ласки. МВ. ІІ. 105.
Хвиндя, -ді, ж. = хиндя. Радом. у.
Цізю-на! меж. Призывъ для коровы. Вх. Лем. 474. Вх. Уг. 250.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УКРАЇНСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.