Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трошиця

Трошиця, -ці, ж. Малость, небольшое количество, немного. Посадь го на лавицу, ней поседить трошицу. Гол. І. 210.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОШИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОШИЦЯ"
Галапуп, -па, м. = голопуцьок? Вх. Пч. І. 14.
Гамірний, -а, -е. Шумный. Желех.
Довга́нь, -ня́, м. = Довгаль 1.
Оглух, -ха, м. Дуракъ. Оглух царя небесного. Ном. № 6306.
Отримувати, -мую, -єш, сов. в. отрима́ти, -ма́ю, -єш, гл. 1) Держать, удержать. Шух. І. 88. 2) Получать, получить.
Побелькотити, -чу, -чеш, гл. Побормотать нѣкоторое время.
Посолодко нар. Сладковато.
Прохолодний, -а, -е. Прохладный. К. Бай. 68.
Сніжок, -жку, м. Ум. отъ сніг.
Хрякати, -каю, -єш, гл. Харкать. Волч. у. Кит-риба як хрякнув, — увесь світ стрепенувся. Чуб. II. 296.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРОШИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.