Каюшина, -ни, ж. Раст.
1) Trifolium montanum L.
2) Trifolium alpestre L.
Колінуватий, -а, -е. 1) Колѣнчатый.
2) Извилистый. Колінувата річка.
Кописточка, -ки, ж. Ум. отъ копистка.
Куронько, -ка, м. Ум. отъ і. кур.
Ми́р, -ру, м. 1) = світ. Хто ж тепер буде миром управляти? 2) Народъ. Цілий день у суботу миру-миру до їх приходило прощаться. Одходило й приходило до хати миру — хто хотів. . На пристані миру такого, що страх. 3) Миръ, спокойствіе. Помирились так, що миру не стало й до вечора. 4) hа миру. Среди людей, въ свѣтѣ. Не чуть і на миру. 5) миром. Миром і Богу добре молитися. 6) миром! Привѣтствіе гуцуловъ, обозначающее пожеланіе мира. Миро́м! єк ся маєш? чи здоров, братчику? — Дякувать! миром! А у вас, братчику, мирно? — Мирно, Богу дякувать! 7) мир-зілля. Раст. а) Geranium sanguineum. б) Dracocephalum Ruyschiana L.
Незабутний, -а, -е. и — ній, -я, -є. Незабвенный. Марку, коханнячко моє незабутнє. Сей незабутний час.
Оленина, -ни, ж. Мясо оленье.
Полусорочини, -чин, ж. мн. Поминки по умершему въ третью недѣлю. Справляли Наум і Настя знов і третини, і дев'ятини, і полусорочини, і сорочини, як треба по христіянські.
Скірня, -ні, ж. Сапогъ. Єдна скірня. Преим. во мн. ч.: скірні. Тепер же мі грайте, чорні скірні поторгала, червоні мі дайте. Ум. во мн. ч. скореньки, скірня́тка.
Сточувати, -чую, -єш, сов. в. сточи́ти, -чу́, -чиш, гл.
1) Точить, источить. Щоб тебе нориці сточили.
2) Соединять, соединить, связать, сшить. Ці обидві дошки короткі, треба їх сточити.
2) Сливать, слить вмѣстѣ оставшееся въ разныхъ посудахъ.
4) сточити брехню. Выдумать небылицу, соврать. Чи брехеньки які сточити, кому імення приложити, то так як раз і додала.
