Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трошиця

Трошиця, -ці, ж. Малость, небольшое количество, немного. Посадь го на лавицу, ней поседить трошицу. Гол. І. 210.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 288.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОШИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРОШИЦЯ"
Княжецький, -а, -е. 1) = княженецький. Було в якомусь княжестві три княжецькі дочки. Рудч. Ск. II. 89. 2) Относящійся къ новобрачнымъ. Вже й коровай спекли, княжецький калач на столі. О. 1862. VIII. 24.
Колюча, -чі, ж. Раст. Salsola Kali L. ЗЮЗО. І. 134.
Кочережка, -ки, ж. Ум. отъ кочерга.
Мушта́тий, -а, -е. Мохнатый. Александров. у. Мнж. 185.
Підкоротити Cм. підкорочувати.
Позамурзувати, -зую, -єш, гл. Замуслить, испачкать (многихъ). А діти, як опудала, позамурзувані ходять. Г. Барв. 285.
Понакапощувати, -щую, -єш, гл. Напакостить (во множествѣ).
Поперемащувати, -щую, -єш, гл. Тоже, что и перемастити, но во множествѣ.
Тупало, -ла, об. Человѣкъ топающій. Шейк.
Университет, -ту, м. Университетъ. Тоді саме заводився университет у Харькові. К. Гр. Кв. 14.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРОШИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.