Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

уздила

Уздила, -ди́л, мн. = удила. Гол. І. 40.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 323.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЗДИЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УЗДИЛА"
Бодляк, -ка, м. = бодлак. По терню і бодляках накололи собі ноги доволі. Гн. І. 169.
До́великий, -а, -е. Подростокъ. Як ми були довеликі, то в нас була земля, а як повиростали, то мати продала. Переясл. у.
Душогу́б, -ба, м. = душогубець.
Заділи́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Ошибиться при сдачѣ картъ. Шкода, хлопче, заділивсь! Перемащуй, лишень, гаразд, та не заділись. Лубен. у.
Зчесати Cм. зчісувати.
Кількись нар. Нѣсколько. Минуло кількись часу Г. Барв. 510.
Насіяти Cм. насівати.
Нестямно нар. Растерянно; внѣ себя. О мій батечку, мій таточку! нестямно скрикнула вона. Мир. Пов. І. 122.
Плюсковатий, -а, -е. Плоскій, сморщенный, приплюснутый. Лубен. у.
Тревний, -а́, -е́ Сытный. Борз. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УЗДИЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.