Безбожницьтво, -ва, с. = безбожність. То я ваших гріхів на свій пай не беру й не приймаю: черезъ ваше безбожницьтво славу лицарську теряю.
Матро́с, -са, м. Матросъ. Що поміж тими кораблями та матроси гуляють. Ум. матро́сик. Ой, матросики, ви, голубчики, та верніте до броду!
На́пад, -ду, м. 1) Нападеніе, аттака. Два напади ляхи одбили. Опанували б ми були Крим за одним нападом. 2) Пароксизмъ. 3) Двома, трьома нападами. Въ два, три пріема; два, три раза. Третім нападом роблю. Трома нападами сіяли ліс. Двома нападами дощ ішов. Аж трьома нападами били його. і трьома нападами не озьмеш. Никакъ не возьмешь. 4) Тошнота, болѣзнь у скота отъ обжорства.
Неїднаковий, -а, -е. = неоднаковий.
Поцтивий, -а, -е. = почтивий. Жиймо як поцтиві люде.
Применчати, -ча́ю, -єш, сов. в. применчи́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = применшати, применшити.
Талановитість, -тости, ж. Даровитость, талантливость.
Тюжити, -жу, -жиш, гл.
1) Бить, колотить. Тюжать її молоду що-дня. Як попав же його батько в руки, як почав тюжити! Тюжив, тюжив — поки аж проситись почав.
2) Ругать. А й лаються ж!... Боже мій! Так і тюжать, так і тюжать один одного.
3) Литься, идти (о дождѣ). А на дворі дощ тюжить такий як із відра.
Хліб'я, -б'яти, с. = хлібеня. Зосталося одно хліб'я, — на сьогодні стане. Візьми пару хліб'ят на дорогу.
Хуторище, -ща, с. Місто для хутора, місто, гдѣ былъ хутір. Дворище яке, чи хуторище.