Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безтравиця, -ці, ж. Недостатокъ травы.
Дзиґну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Прожужжать.
Доно́шувати, -шую, -єш, сов. в. доноси́ти, -ношу́, -сиш, гл. 1) Донашивать, доносить, оканчивать, окончить ношеніе. Це ще материну юпку доношую. Черниг. у. 2) Донашивать, доносить, износить одежду. віно́чка доноси́ти. Сохранить дѣвство. Либонь, козаченьку, віночка не доношу!... Треба, козаче, три серпанки купити: одним серпанком мале дитя сповити, другий серпанок бабусенці дати, а третій серпанок самій треба надіти. Лавр.
Кошикарь, -ря́, м. Корзинщикъ. Желех.
Ле́льом-поле́льом, нар. Еле ноги передвигая. Що ти ходиш лельом-полельом, наче тобі ступінь по червінцеві. Подольск. г.
Невиводний, -а, -е. и невиво́дній, -я, -є. 1) Неисчерпаемый, постоянно имѣющійся. 2) Постоянный, всегдашній. У нас гульня невиводня. О. 1862. VII. 40. Невиводний гість.
Отавиця, -ці, ж. = отава. Пустив волики на отавиці. Чуб. V. 404.
Подоважувати, -жую, -єш, гл. Довѣсить (во множествѣ).
Хмаровий, -а, -е. Образующійся изъ тучи. Хмарові капельки. Дещо.
Шофта, шохта, -ти, ж. см. начиння. МУЕ. III. 18. Вас. 166.