Благач, -ча, м. Проситель, молитель.
Видзвоняти, -няю, -єш, гл. = видзвонювати. Ой і сказав пан Каньовський рублі поміняти, аби його Бондарівні три дні видзвоняти.
Ділни́к, -ка́, м. Дѣлецъ. Ділника і діло боїться.
Згла́дити, -джу, -диш, гл. Сгладить. Рівніш згладиш, тісніш ляжеш.
Ли́нути 1, -ну, -неш, гл. 1) Летѣть. Линув сокіл з України. Ангел линув, сльозу уронив. 2) Стремиться. А я дивлюся і серцем лину в темний садочок на Україну.
Напина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. напну́ти и нап'ясти́, -пну, -не́ш, гл. 1) Напяливать, напялить, натягивать, натянуть, покрывать, покрыть, надѣвать, надѣть. Скинув з себе синій жупан та над ними і нап'яв. Благослови, отамане, намет нап'ясти. Лізе на лавку, напинає богів. Виходить мати з житом, нап'ята кожухом навиворот. Напни хустку! Я ж тебе, сестрице, напинаю (наміткою). Уздечки не напнуть на його (на коня). напнути мо́крим рядно́м. = накри́ти мокрим рядно́м. Батько напнув його мокрим рядном. 2) Натягивать, натянуть (струну, веревку и пр.). Напинати лука. Як напне стрілець тетівку. 3) Нападать, напасть, наброситься на кого. Набіг вовк на табун гуртових свиней; вони його як нап'яли, одна попінила, дак того вовка і розірвали... вовки. Въ переносн. смыслѣ: настаивать, настоять, прижимать, прижать къ стѣнѣ. Напнув жида, щоб повернув гроші. Напинали його, щоб росказав, що він дума. 4) Догонять изо всѣхъ силъ. Шість чололовіка вовків як нап'яли одного зайця: один біжить, а другі одстануть; а далі другий як уляже — от-от дожене. 5) напиня́ти пупа. = напинатися 3.
Працьовитість, -тости, ж. Трудолюбіе.
Стовпа́тий, -а, -е. Полосатый. Плахта стовпата.
Хвиськати, -каю, -єш, гл. Хлестать, бить. Хвиськав батогом по сухих кінських ребрах.
Шкабора, -ри, ж. = щілина.