Дра́ма, -ми, ж. Драма. «Колії. Українська драма».
Закри́вдити, -джу, -диш, гл. Обидѣть.
Ли́чко II, -ка, с. 1) Ум. отъ лико. 2) мн. Личка. Лапти. Ой у твоєї мами дубовії личка, а в нас двораченьків жовті черевички.
Лу́чче нар. 1) Лучше. Ні, лучче вже мовчімо! Лучче кривду терпіти, ніж кривду чинити. Іде берегом, шукав, де б то лучче скочити в воду. 2) Больше. Минуло годів десять, чи й лучче. По чарці, по другій, та так... до десятка, чи й лучче доскочило. Ум. лучченько.
Паламарчук, -ка, м. Молодой пономарь.
Повитися Cм. повиватися.
Прохававкати, -каю, -єш, гл. О перепелѣ: прокричать.
Слобожанин, -на, м. Житель слободы. Слобожане почали селитись по степах.
Тямувати, -му́ю, -єш, гл.
1) Имѣть способность.
2) Помнить.
Уснаститися, -щуся, -стишся, гл. Укрѣпиться. Скільки, раз скидали ми свого попа, так ні, уснастивсь таки, та й досі.