Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

увірятися

Увірятися, -ряюся, -єшся, сов. в. увіритися, -рюся, -ришся, гл. 1) Надоѣдать, надоѣсть, опротивѣть. А! вже він мені ввірився. Ном. Не ввірився ще йому світ. Стор. МПр. 3. Чи вже ж тобі катерга турецька не ввірилася? АД. І. 2) Довѣряться, довѣриться. З паном не дружи, жінці не ввіряйся, а чужих гостей не приймай. Ном. № 1196.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 311.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВІРЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УВІРЯТИСЯ"
Вилічити, -ся. Cм. вилічувати, -ся.
Гайворон, -на, м. Грачъ, Corvus flugilegus. Вх. Пч. II. 9. Та ще мене гайворони укрили з півночі... Клюють очі козацькії, а трупу — не хочуть. Шевч. 491.
Дерев'я́ччя, -чя, с. соб. Деревья. Жел.
Докоря́тися, -ря́юся, -єшся, гл. = докоряти. Тепер докоряється, що не роблю нічого. Н. Вол. у.
Ли́чаний, -а, -е. Лыковый. Погана пуга личана, а й без неї тяжко. Ном. № 9759.
Позастібати, -ба́ю, -єш, гл. Застегнуть (во множествѣ). Дала їм усім, білі сорочки і новими стьонжками позастібала. Чуб. II. 405.
Роздівати, -ва́ю, -єш, сов. в. роздіти, -діну, -неш, гл. Раздѣвать, раздѣть. Велить мені розувать, роздівать. Чуб. V. 592.
Спалий, -а, -е. Унаслѣдованный. Но батькові спалий. (Лобод ).
Спинка, -ки, ж. Ум. отъ спина.
Узвіз, -во́зу, м. Взвозъ, подъемъ на гору. Чумаче, де твої гроші? То в узвозі, та в перевозі. Ном. № 10459. Він летить із узвозу так, як ворона. ЗОЮР. І. 152. Также дорога въ оврагѣ. Вх. Зн. 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УВІРЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.