Мирко́ти, -ко́т, ж. мн. Особенный запахъ овецъ во время течки. Вівчарь вівці ганяє, миркотами воняє.
Набри́дливий, -а, -е. Надоѣдливый.
Оголодити, -джу́, -ди́ш, гл. Сдѣлать голоднымъ. Поділи ж ти нам цю курочку та й себе не охолоди.
Паскуда, -ди, об. Брань: дрянь, пакостникъ. Ламайте двері, поки вийде старий паскуда.
Піддружба, -би, м. = піддружий.
Подорізувати, -зую, -єш, гл. Дорѣзать (во множ.).
Помихтіти, -хчу, -тиш, гл. Побѣжать. На улицю да й помихтіла.
Робина, -ни, ж. Рябина. Сховай мене, брате, вірний товаришу, в вишневім саду, в вишневім садочку, на жовтім пісочку, під родиною. Ум. роби́нонька, роби́ночка.
Трудний, -а, -е. 1) Трудный, нелегкій, тяжелый, стоющій много труда, горя. Пані, серце, се мої трудні гроші.... я позбувся жінки своєї.
2) Удрученный. Серце моє трудне! Чого ти бажаєш, що в тебе болить? Трудний сяду і заплачу, що Ярини я не бачу.
3) Усталый. Ой коню мій, коню, що ти такий смутний? Що ти із дороги прийшов такий трудний. Мати з великої оруди та й гей трудні були.
4) Тяжело больной. Там такий трудний чоловік, що навряд чи видужає.
Уростати, -таю, -єш, сов. в. урости, -ту, -теш, гл. 1) Вростать, врости. В землю вросла. 2) Виростать, вырости, возростать, возрости. Виростав з того визнаття гнів його на Галю. 3) Заростать, зарости. Стала стежка травою вростати. Простружу дороженьку к святій неділонці, — травицею вросте.
