Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безбулавний, -а, -е. Не имѣющій, лишенный булавы. Якого, — кажуть, — чорта чекатимем, поки нас візьмуть шаблею з безбулавним нашим гетьманом. К. ЧР. 345.
Відмічати, -ча́ю, -єш, сов. в. відмітити, -чу, -тиш, гл. Отмѣчать, отмѣтить.
Гу́саш, -ша, м. = Сороківець. Желех. Год. ІІІ. 431.
Окостяк, -ка, м. Позвоночный столбъ.
Пологий, -а, -е. Отлогій, покатый. Полога гора. Вх. Лем. 453. Пологі зелені луки. Левиц. І. 63.
Порозсерджувати, -джую, -єш, гл. Разсердить (многихъ).
Стогорина, -ни, ж. = Острева. Вх. Зн. 88, 67.
Тупий, -а, -е. 1) Тупой, не острый. Тупий ніж. 2) Неостроконечный. Коротке лице з коротким носом і тупою бородою. Левиц. Пов. 10. 3) Тупой, неспособный.
Хлопкувати, -кую, -єш, гл. Служить. Ой не схотів же ти мені, хлопку, хлопкувати, і будеш же ти панам ляхам стадо напувати. Мет. 403.
Шмата, -ти, ж. Лоскутъ, ветошка, тряпка. Якась брудна шмата. ЕЗ. V. 200.