Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вандри, -рів, м. мн. Мандри. Желех. На вандри сі пустив. Фр. Пр. 135.
Вигноювати, -ноюю, -єш, сов. в. вигноїти, -ною, -їш, гл. Унаваживать, унавозить. Звенигор. у. У добре вигноєнім городі копають підмети — грядки. Шух. І. 164. Вигноїла наша якономія цей год 25 десятин. Конст. у.
Дити́нський, -а, -е. = Дитинний.
Домалюва́тися, -лю́юся, -єшся, гл. Дописать красками до чего нибудь.
Задіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. заді́ти, -ді́ну, -неш и -ді́ю, -єш, гл. 1) Вдѣвать, вдѣть. Вх. Зн. 89. 2) Дѣвать, дѣть. Ой знаю я, товаришу, де я їх задію: занесу їх в Чорногору, та там їх посію. Шух. І. 201.
Лине́ць, -нця́, м. Ракъ во время лишиш. Мнж. 185.
Націонал, -ла, м. Націоналъ. Левиц. Пов. 159.
Осувати, -ся, -ваю, -ся, -єш, -ся, сов. в. осунути, -ся, -нуся, -неш, -ся, гл. = обсувати, -ся, обсунутися.
Половинка, полови́ночка, -ки, ж. Ум. отъ половина.  
Проязичити, -чу, -чиш, гл. Разгласить, разболтать. Проязичили, що в його єсть така книжка. Харьк. у.