Гризь! I меж. Выражаетъ грызеніе. Маня і справді, мов мишка, вхопила двома полюшками ядерце, мов та лапками, і гризь його!
Зринати, -на́ю, -єш, сов. в. зо(і)рнути, -рну, -не́ш и зринути, -ну, -неш, гл.
1) Выплывать, выплыть на поверхность воды, вынырять, вынырнуть. Уже ж сьому синьому каменю на верх не зринать, а павиному піру на дно не тонуть. Утоплений сам зринув.
2) сов. в. Спрыснуть, сорваться, выскользнуть. Покинути відьму тим очкуром, — допіру не втече вона... з очкура не зрине. Колесо зірнуло. Кінь з недоуздка зірнув.
Міч II, мо́чі, ж. = міць. Нема мочі. стати у ночах. Войти въ силу, сдѣлаться сильнымъ. Сидить черв'як у тому гнідечку, а як стане у мочах, то й вилізе.
Підкосити Cм. підкошувати.
Підпідьомкати, -каю, -єш, гл. Кричать (о перепелѣ). У долині недалечко підпідьомка перепелиця.
Повний, -а, -е. 1) Полный, наполненный. Хиба ревуть воли, як ясла повні? Напою я кониченька з повного відерця. добра повна. Большая полная чаша. іще ти вип'єш добру повну. Еще ты перетерпишь много горя.
2) Полный. Коралі й дукачі як жар горіли на її повних грудях.
3) Махровый. Моя врода — повная рожа.
4) Весь, полонъ. Повна шия намиста. Повний місяць. Ум. повненький, повнесенький. Назбірали грушок повненький хвартушок. Полетів орел до чужих сторін, нагнав голубців повнесенький двір.
Покірне нар. = покірно. Покірне одказали вони.
Свірка, -ки, ж. 1) Шворка или ремешекъ, которымъ кнутъ прикрѣпленъ къ кнутовищу. 2) Въ загадкѣ: мышь. Питалася швидка свірка, чи є хапко дома? (миша та кіт). З) Сверчокъ.
Смола, -ли, ж.
1) Смола. Чорний як смола.
2) — шевська. Варъ.
3) — земна. Асфальтъ.
Тямити, -млю, -миш, гл. 1) Смыслить, понимать. Вчилася, та й не тямить. Коли не періг, то й не пирожися; коли не тямиш, то й не берися. 2) Помнить. Тямитиме до нових віників.