Близький, -а, -е.1) Близкій. Сусіди близькії, вороги тяжкії. Близький родич. Ум. близенький, близесенький.
Жучи́ще, -ща, м. Ув. отъ жук.
Молоди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. 1) Молодиться. Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись. Лев. Пов. 168. 2) безл. Молодиться. Собираются тучи; то тучи, то снова прояснится. Молодиться на дощ. Молодиться-молодиться, та й дощ не піде. Воно ся молодить, — може дощ буде. 3) Покрываться сыпью красной или пузырчатой. Дитина цвіте, тільце молодиться.
Обгородити Cм. обгороджувати.
Перележувати, -жую, -єш, сов. в. перележати, -жу, -жиш, гл.
1) Пролеживать, пролежать.
2) Пережидать, переждать лежа. Лізь мерщій на піч, перележиш там, поки вона піде.
3) Пролеживать, пролежать, отлежать. Перележав боки, аж болять.
4) Слишкомъ долго пролеживать, пролежать.
5) Приносить, принести порчу лежаньемъ. Та ночуй, — хати не перележиш. Нехай хліб тут полеже, — він хати вам не перележе. Сей кусок як умережиш, так і піч перележиш.
Позамітати, -та́ю, -єш, гл. Замести (во множествѣ). Ой коли б мені та, Господи, ранесенько встати, ой щоб тії два слідочки та й позамітати.
Позапліскувати, -кую, -єш, гл. Прибить поверхность почвы дождемъ (во множествѣ). Дощі позапліскували землю.
Придоглянути, -ну, -неш, гл. = доглянути. А призовіте мою родиноньку придоглянуть смерти.
Шипах, -ха, м. Кисть орѣховъ на деревѣ. На шипасі саме сидів такий здоровий паук, так я й не зірвав, а горіхи добрі були.
2) Мерзлая груда.
Широко нар.
1) Широко. Широко ступав він.
2) Обстоятельно, пространно. Розмовляв Шевченко широко про свою поему «Іван Рус.» Чіпка став широко росказувати. Ум. широченько. Ступай, ступай, кониченько, широченько.
