Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

тямувати

Тямувати, -му́ю, -єш, гл. 1) Имѣть способность. Борз. у. 2) Помнить. Вх. Зн. 72.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 303.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯМУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТЯМУВАТИ"
Безкритичність, -ности, ж. Отсутствіе критики. К. Кр. 13.
Клацання, -ня, с. Щелканье зубами.
Копиляк, -ка́, м. = копил 3. Вх. Лем. 426.
Лійкува́тий, -а, -е. 1) Воронкообразный. 2) Имѣющій вкусъ лою. Таке якеєсь лійкувате масло. Черк. у.
Наголоси́ти Cм. наголошувати.
Підкидання, -ня, с. Подбрасываніе, подкидываніе.
Планетник, -ка, м. Астрономъ. Чуб. II. 584.
Притужити 1, -жу, -жиш, гл. Народное вѣрованіе: чрезмѣрной печалью вызвать появленіе покойника. А чи я ж не тужив за нею мовчки, хоч не плакав слізьми? адже ж не притужив! Левиц. І. 116.
Стряски, -со́к, ж. мн. Соломенная труха. Вх. Зн. 67.
Тиди-денця, меж., выражающее стучаніе зубовъ отъ холода. Тиди-денця! дайте веретенця! Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТЯМУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.