Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Батура, -ри, ж. Большой кнутъ, кнутище, плеть. Звелів кучерові стьобонути цигана батурою. Чуб. II. 583. Убивав ти мене та й батурою, називав ти мене волоцюгою. Н. п.
Веха, -хи, ж. см. віха.
Викоцабнутися, -нуся, -нешся, гл. Упасть вверхъ ногами. Вх. Уг. 230.
Висилити, -ся. Cм. висиляти, -ся.
Зборони́ти Cм. збороняти.
Зві́дки, звідкі́ль, звідкіля́, нар. Откуда. Звідки тебе, серце, виглядати? Лавр. 39. Хилилися густі лози, звідкіль вітер віє. Чуб. V. 240. Хто він такий і звідкіля він? Рудч. Ск. ІІ. 20.
Липко́ватий, -а, -е. Липкій, клейкій, вязкій. липко́вата земля. Глинистая и оттого вязкая почва. Вх. Уг. 250.
Прихмелитися, -люся, -лешся, гл. Опалиться, прижечься (о хлѣбѣ на корню). Барзо прихмелився ярец. Вх. Лем. 457.
Стукнути, -ну, -неш, гл. 1) Стукнуть. Стукнули, грякнули, як грім загремів. АД. 1. 23. Вийду на улицю, — гукну, підійду під оконце — стукну. Чуб. V. 170. 2) Ударить. Стукнувши кулаком об стіл. Стор. МПр. 44.
Урдяний, -а, -е. Съ начинкой изъ урди. Урдяні пироги, вареники. Шейк.