Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бойко Ii, -ка, м. Горецъ-малороссъ изъ Галиціи, житель погорья стрыйскаго и самборскаго уѣздовъ. Гол. I. Вступл. 712. Дала мене мати за бойка, за бойка, буде мені ще за бойком голова гладойка. Pauli. ІІ. 108.
Гейкнути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть: гей. Гейкнув на сиваки. Гн. II. 168.
Добуди́тися, -жу́ся, -дишся, гл. Добудиться. Сонливого добудишся, лінивого дошлешся. Ном. № 10842.
Замуркота́ти, -чу́, -чеш, гл. 1) Замурлыкать. 2) Забормотать. Той щось замуркотав, — чуть, лається ще. О. 1862. VIII. 27.
Переліт, -ту, м. Перелетъ.
Пинчук, -ка́, м. Житель пинскаго у. гродн. г. О. 1861. I. 264.
Повирощувати, -щую, -єш, гл. Вырастить (во множествѣ).
Помісь нар. = помість. Помісь би то не бачить. ЗОЮР. І. 27. Говорить, помісь співає. МВ. (О. 1862. ІІІ. 46).
Чудотворник, -ка, м. Книга, въ которой разсказаны чудеса святыхъ. Брат узяв чудотворник у руки та читав коло стола на голос, бо неня дуже любили слухати, як він читає. Федьк. Пов. 15.
Шпигати, -га́ю, -єш, гл. 1) Колоть. 2) Говорить колкости. Все оттак заведуться ласкавими словами одно одного шпигати. МВ. ІІ. 82. Почав його батько докірними словами шпигати. Харьк. г.