Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ая́йкало, -ла, м. 1) Произносящій: ая́й, стонущій. Желех. 2) Трусь, мнительный человѣкъ. Желех. Він таке (такий) аяйкало.
Гра́йворон, -на, м. = Гайворон. Вх. Пч. II. 9.
Кочовище, -ща, с. Кочевье. К. мн. XI. 142. К. ПС. 111.
Натоптати Cм. натоптувати.
Обпарювати, -рюю, -єш, сов. в. обпарити, -рю, -риш, гл. Опаривать, опарить.
Пестувати, -тую, -єш, гл. Ласкать. І звичайне, як дитина, пестує старого. Шевч.
Подіркуватий, -а, -е. Ноздреватый, скважистый, пористый. Конст. у.
Попеститися, -щуся, -стишся, гл. Понѣжиться; поласкаться.
Пришерхати, -ха́ю, -єш, сов. в. прише́рхнути, -ну, -неш, гл. 1) Покрываться, покрыться сверху корой, тонкимъ слоемъ льда. Морозець маленький був, — на дворі трохи пришерхло. Лохв. у. 2) О кожѣ человѣка: дѣлаться, сдѣлаться шершавой.
Псяґа, -ґи, ж. Раст. Nardus stricta. Вх. Пч. II. 33.