Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

турків

Турків, -кова, -ве Принадлежащій турку. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКІВ"
Вінкоплетини, -тин, ж. мн. Свадебный обрядъ: плетеніе вѣнковъ на головы невѣстѣ и жениху, совершаемое въ четвергъ предъ свадебнымъ воскресеньемъ и сопровождаемое обрядовыми пѣснями. Галиц. О. 1862. IV. Рус. вес. 2.
Гриза́чка, -ки, ж. Рѣпа. Brassica rapa L. Вх. Зн. 59.
Забру́катися, -каюся, -єшся, гл. Запачкаться въ грязь. Забрукається свита як довга. Н. Вол. у.
Легкова́жити, -жу, -жиш, гл. Мало цѣнить, мало придавать значенія, пренебрегать.
Ниряти, -ря́ю, -єш, сов. в. нирнути, -рну, -не́ш, гл. Нырять, нырнуть.
Пажера, -ри, об. Обжора. Як добрий, то дасть і другому тієї калити, а як такий лукавий та пажера, то і сам ззість, нікому не дасть. Уман. у.
Перегайнувати, -ную, -єш, гл. Попусту протратить.
Попідлазити, -зимо, -зите, гл. То-же, что и підлізти, но о многихъ.
Фацелик, -ка, м. Бѣлый платокъ, бѣлый головной платокъ. Гол. Од. 76. Вх. Лем. 477. Дайте му фацелик губойки повтирати. Гол. II. 127. Ум. фацеличок. Гол. IV. 379.
Хлопіт, -поту, м. и пр. = клопіт и пр. Голові хлопіт, а біді весілля. Ном. № 2215.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРКІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.