Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

турків

Турків, -кова, -ве Принадлежащій турку. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 296.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКІВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТУРКІВ"
Жовтоли́ций, -а, -е. Желтолицый.
Ме́льничок, -чка, м. Ум. отъ ме́льник.
Мовля́в нар. Такъ сказать, молъ, дескать. Прийшлось сусідові, мовляв, хоч сядь та й плач. Греб. 382. Хоч спасти, мовляв, аби з доброго коня. Литин. у.
Навиглядіти, -джу, -диш, гл. Научиться, привыкнуть, имѣть успѣхъ. Мнж. 186.
Натиня, -ні, ж. Стебель, ботва (картофельная). Угор.
Позорувати, -рую, -єш, гл. Обращать вниманіе. Cм. позір. Вх. Лем. 452.
Понеділковий, -а, -е. 1) Понедѣльничный. День понеділковий. КС. 1885. І. 80. Понеділкові пісні. 2) Понеділкова жінка. Женщина, придерживающаяся обычая понеділкування. О. 1861. X. 129. Що бішена кішка, що понеділкова жінка, що чоловік з Боришполя — все їдно. Ном. № 8096.
Проскиглити, -лю, -лиш, гл. О собакѣ: провизжать; о птицѣ: жалобно прокричать; о человѣкѣ: прокричать жалобно, жалобно заплакать, проохать.
Свідкування, -ня, с. Свидѣтельство, свидѣтельствованіе. Св. Мр. І. 44.
Стопленє, -ня, с. Плавка, расплавка. Шух. І. 284.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТУРКІВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.