Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

штирійчак

Штирійчак, -ка́, м. Вилы съ четырьмя зубьями. Вх. Лем. 475.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 514.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТИРІЙЧАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ШТИРІЙЧАК"
Вугельник, -ка, м. Обжигатель углей. Вас. 145.
Вугляр, -ра, м. Угольщикъ.
Затісня́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. затісни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Тѣснить, стѣснять. Мнж. 180.
Кобець, -бця, м. = кібець. Страхопуда гріх драти, бо він за курами тягне — кобил б'є. Чуб. І. 60.
Пейсатий, -а, -е. Имѣющій пейсы, съ большими пейсами.
Рябісінький, -а, -е. Совершенно пестрый, совершенно рябый.
Тридесятий, -а, -е. числ. Тридцатый. Шейк. Рудч. Ск. II. 105.
Шарпнути, -ну, -неш, гл. Рвануть, дернуть.
Шерстяний, -а, -е. Шерстяной.
Шорнути, -рну, -неш, гл. Толкнуть, ткнуть. Як шорнула хруща в писк, — аж роскинув крила. Чуб. V. 1144.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ШТИРІЙЧАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.