Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Веріс, -су, м. Раст. Верескъ, Calluna vulgaris Salis. ЗЮЗО. I. 115.
Єни́ченько, -ка, м. Ум. отъ яничар? Турки-єниченьки. АД. І. 148.
За́рід, -роду, м. Зародышъ. Желех.
Инч, и́нче, нар. = инше.
Кіпочка, -ки, ж. Ум. отъ копа.
Підсилюватися, -лююся, -єшся, сов. в. підсилитися, -люся, -лишся, гл. Подкрѣпляться, подкрѣпиться. Оце я так підсилився, шо дали мені чарку горілки. Уман. у.
Полегшіння, -ня, с. Облегченіе. Зробив полегшіння нашому краєві. О. 1862. V. 70.
Прочовгати, -гаю, -єш, гл. Протереть ходьбой обувь.
Товстоногий, -а, -е. Съ толстыми ногами. Ведмідь товстоногий. Грин. III. 662.
Шугати, -га́ю, -єш, гл. 1) Летать, летать, производя шумъ. Де в полі труп, там і орел шугає. К. Іов. 90. Коли галич у повітрі шугає — буде хуртовина. Грин. І. 254. 2) Дуть сильными порывами. Такий вітер цілий день шугав. Н. Вол. у. 3) Очищать зерно отъ пыли. Треба пшеницю шугати. 4) Ходить большими шагами. Он дивись, як шугає, мов та чапля на болоті похожає.