Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виталище, -ща, с. Мѣсто пребыванія. Виталище душі. К. ЦН. 287.
Відлуплювати, -люю, -єш, сов. в. відлупити, -плю, -пиш, гл. Отлупливать, отлупить, отковыривать, отковырять. Тая земля, що він відлупив, взяла та й розсипалась. Чуб. І. 144.
Около, -ла, с. Наружность, внѣшность. Порається коло хати. Роскрив її, оббив з окола і з середини. Мир. ХРВ. 293. Стіни були не опоряжені; около було оббите дощем. Левиц. Пов. 177. Два хліви мазати, а окола ще скільки! Конст. у. Ум. окільце.
Переводка, -ки, ж. = переводня. Ця пшениця переводка. Славяносерб. у.
Поперекипати, -паємо, -єте, гл. Перекипѣть (во множествѣ).
Пристьобати, -ба́ю, -єш, гл. Пристегать, пришить крупными стежками. Г. Барв. 62.
Проміт, -та, м. Разбитной, бѣдовый. О, то проміт! Н. Вол. у.
Пташів'я, -в'я, с. соб. = птаство. Вх. Лем. 458.
Слизень, -зня, м. Селезенка. Вх. Уг. 268.
Хрестильниця, -ці, ж. 1) Купель для крещенія дѣтей. 2) Сосудъ со святой водой, стоящій въ домѣ, — въ этой водѣ омочаютъ пальцы. Гн. II. 93.