Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бойє? меж. Да? въ самомъ дѣлѣ? Вх. Зн. 3.
Зака́лець, -льця, м. Ум. отъ зака́л.
Зали́чки, -чок, ж. мн. Шелевочная обивка стѣнъ, сложенныхъ изъ бревенъ. Залички поробив добрі. Н. Вол. у.
Залюбки́ нар. Съ удовольствіемъ; охотно. Ну там вода! залюбки напитись. Черк. у. На Наталю молодую залюбки дивились. Мкр. Н. Як перше було, коли йду куди, то весело й залюбки. МВ. І. 17.
Ля́скання, -ня, с. Хлопаніе, щелканіе.
Налоскота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Нащекотать.
Одночасний, -а, -е. 1) Одновременный. 2) Современный.
Пердіти, -джу, -ди́ш, гл. Испускать вѣтры.
Протримати, -ма́ю, -єш, гл. Продержать.
Фарисей, сея, м. 1) Фарисей. Вх. Лем. 477. Єв. Л. V. 17. Фарисеї і вся мерзена Іудея заворушилась, заревла, неначе гадина в болоті і Сина Божого во плоті на тій Голгофі росп'яла. Шевч. 603. 2) Плохой, лицемѣрный человѣкъ. Вх. Лем. 477.