Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балеґа, -ґи, ж. = белеґа. Вх. Зн. 2.
Вирачкувати, -кую, -єш, гл. Излазить на четверенькахъ. Як упущу починок, і нема нікого — поки то намамраю! Иноді всю хату вирачкую. Сим. 236.
Заве́дення, -ня, с. Обычай, обыкновеніе. У них таке вже заведення, що всі брати, хоть вони й жонаті, живуть і роблять укупі. У нас таке заведення, що жінки не молотять.
Карахонька, -ки, ж. Родъ маленькой тыквы. О. 1861. IV. 34.
Ласощохлист, -та, м. Сластолюбець. Ласощохлисти похожали, всі фертики і паничі. Котл. Ен. III. 54.
Палити, -лю, -лиш, гл. 1) Жечь, сожигать. Солому палять і зілля варять. Чуб. V. 431. 2) Топить. Ой пали, мили, кам'янії груби. Чуб. V. 737. 3) Обжигать (кирпичъ, глиняную посуду, известь). 4) Курить. Люлечки палити. Грин. ІІІ. 652. 5) Палить, стрѣлять. Як узяв джура та узяв малий з пистолів палити. Мет. 401.
Розреготатися, -чу́ся, -чешся, гл. Расхохотаться. Коли б мертвий чув, як вона баляси точить, то й той би розреготався. Кв. І. 158.
Стійність, -ности, ж. 1) Стоимость, цѣнность. Желех. 2) Достоинство.  
Хвостати, -таю, -єш и хвощу, -щеш, гл. 1) Ударять кнутомъ по воздуху. Та не хвастай даремне; пішов би до плугів і там хвостав би коли волів. Липов у. 2) О дождѣ: лить съ шумомъ. Ой єсть у полі а чорная хмара, і із тиєї хмари дрібний дощик хвоще, ой він же мні головку сполоще. Чуб. V. 1002.
Черничка, -ки, ж. Ум. отъ черниця.