Блаватас, -су, м. = блават 1. В блаватасах да саєтах будемо ходити. Ой де ж твої, Нечаєнку, сукні блаватаси?
Неомильний, -а, -е. Безошибочный.
Обшморгувати, -гую, -єш, сов. в. обшморга́ти, -га́ю, -єш, одн. в. обшморгну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Обдирать, ободрать, обтереть, сдѣлать ссадину. От же там є пеньок дубовий обшморганий колесами.
2) Сжавъ въ рукѣ стебель растенія, оборвать движеніемъ руки вдоль стебля его листочки, вѣточки, колосья. Хліба високії, колос аж до землі, а Бог обшморгує колос, обшморгує.
Отцевський, -а, -е. = отцевий. Отцевського хліба-соли з упокоєм уживати.
Понапалювати, -люю, -єш, гл.
1) Натопить (во многихъ печахъ).
2) Нажечь (во множествѣ).
Слобонити, -ся. Cм. слобоняти, -ся.
Страшок, -шка, м.
1) Ум. отъ страх.
2) Названіе вола полової масти съ особаго рода рогами.
3) Пугало для птицъ.
Хроборь, -ря, м. Толстый нервъ листка (капусты, свеклы и пр.).
Черкати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Проводить черту, чертить. Як надрізує чоловік хліб цілий, то попереду черкає ножем навхрест.
2) Писать. Батюшка усе зашептував і записував; сестра Меланія теж собі пірцем черкала.
3) Бить (огнивомъ). Кресалом черкає.
4) Ругаться, поминая чорта. Не найшов дверей та й черкає: «Шо воно за чорт там?»
5) Выпивать. Горілку, мед не чаркою, поставцем черкає. Прогуляє; кажуть, черкає добре.
6) = черчати.
Чубук, -ка, м. Чубукъ.