тройчистий
Тройчистий, -а, -е. 1) Троичный. 2) тройчи́сте зілля. Раст. Lotus corniculatus L. Употребляется отъ водобоязни.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 286.
Том 4, ст. 286.