Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Випрягати, -гаю, -єш, сов. в. випрягти, -жу, -жеш, гл. Выпрягать, выпречь, отпрягать, отпречь. Захтілося — запрягайте! відхтілося — випрягайте. Ном. № 4974. Як погано орати, то лучче випрягати. Ном. № 7305.
Журі́ння, -ня, с. Печаль, тоска. Єсть у мене, братіку, із хмелю похмілля, — коло мого серденька велике журіння. Мет. 249.
Кладіжка, -ки, ж. Укладываніе.
Одуріти, -рію, -єш, гл. Ошалѣть, обезумѣть. Всі кинулись, мов одурівши. Котл.
Перекидисто нар. Неустойчиво, легко можно опрокинуться, валко. На сьому возі їхати перекидисто. Зміев. у.
Підбіратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. підібра́тися, -беруся, -ре́шся, гл. 1) Подбираться, подобраться, подкрасться. Підбірається під хатнє віконце. МВ. І. 111. 2) Поддѣлываться, поддѣлаться. Ольга й Катерина швидко вивчили і співали її (пісню)... підбіраючись під Палажчин спів. Левиц. Пов. 252.
Сквиритися, -рюся, -ришся, гл. Хныкать, плакать. Тільки й мовчить, як лазить, а як на руки, — і почне сквиритись.
Спокаятися, -каюся, -єшся, гл. Закаяться. Я вже спокаявся пити горілку. Зміев. у.
Суміння, -ня, с. и пр. = сумління и пр. Хиба б же я суміння не мала, щоб я тобі загинути дала? Чуб. V. 57.
Такісінький, -а, -е. Совершенно такой. Шейк.