Відлітати, -таю, -єш, сов. в. відлеті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Отлетать, отлетѣть. Пташки у вирій одлітають. Од Цариграда-города ясний сокіл од літає. 2) Отскакивать, отскочить. Взявся Добуш добувати, взяли замки відлітати.
Голубоцві́товий, -а, -е. Голубого цвѣта. Встрѣчено у М. Вовчка: Очиці голубоцвітові ясненькі.
Лепесну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Броситься бѣжать. Тілько пустив мене з рук, а я як лепесну тікати.
Мона́рх, -ха, монарха, -хи, м. Монархъ. Монарха повідав, же все готово. Звізди бачуть короля далеко від шопи, б'ють поклони монархові, як прості хлопи.
Мсти́во нар. Мстительно. Його серце мстиво якось стрепенулося у грудях.
Поросколочувати, -чую, -єш, гл. Разболтать (жидкости).
Потломити, -млю́, -миш, гл. = потлумити. То сіно таке, що не дуже потломлять.
Приворожити Cм. приворожувати.
Прогледітися, -джуся, -дишся, гл. Просмотрѣть, не замѣтить при осмотрѣ. Гляди та й не проглядись, купи та й не прокупись.
Тиркати, -каю, -єш, гл.
1) Издавать звуки: трр.
2) О птицѣ: тереться крыломъ о землю. Півень тирка по землі коло курки крилом.