Замазу́ра, -ри, об. Замарашка. Замазури мої ще мені й усміхаються, і не мислять про те, що мати журиться.
Зарю́мати, -маю, -єш, гл. = зарумати. Сама сіла задумала, карі очі зарюмала.
Купало, -ла, м. 1) Ночь съ 23 на 24 іюня, обрядъ празднованія, совершаемаго въ эту ночь сельской молодежью. Сьогодня Купала, а завтра Івана. Иногда такъ называется мѣсто празднованія: На купалі огонь горить. 2) Чучело, употребляемое во время этого празднованія. 3) Дѣвушка, которая во время празднованія, при обрядѣ гаданія, раздаетъ цвѣты. 4) Употребленное въ среднемъ родѣ и какъ собирательное, обозначаетъ лицъ, участвующихъ въ этомъ празднествѣ. Сходилось купало із дому до дому. Ум. купа(й)лочко. Час нам, дівчатка, з купайлочка додому.
Напі́льний, -а, -е. Въ украинской хатѣ напільна стіна та, къ которой прилегаетъ печь и піл (нары), т. е. стѣна, находящаяся налѣво отъ входа. напільне вікно. Окно, помѣщающееся въ помянутой стѣнѣ. Чи ти чула, матусенько, як я в тебе була, під напільним віконечком як голубка гула.
Нариґлюва́ти, ґлю́ю, -єш
Опар, -ру, м.
1) Испареніе.
2) Ночной мотылекъ — phalaena.
Плюга, -ги, ж. Некрасивая, гадкая женщина.
Постівка, -ки, ж.
1) = постіль. Забрав гроші, забрав скрині, та й білу постівку.
2) = покіс.
Судорга, -ги, ж. Судорога. Хто бреше, того нехай судорга зомкне.
Товчій, -чія, м. Человѣкъ толкущій на ступѣ.