Запані́ти, -ні́ю, -єш, гл. Забарствовать. Недавно я запаніла. Мася думала собі: мабуть я, хоч і запанію, а не буду погорджати простими дівчатами. Що ти запанів, що і на роботу не йдеш?
Їй-бо, їй-Богу. = Єй-Богу.
Нехлюя, -люї, ж. Неряха.
Пизьмо, -ма, с. = пижмо.
Поріб, -робу, м. Утокъ.
Прародичка, -ки, ж. Прародительница.
Рватися, рвуся, рвешся, гл.
1) Рваться, разрываться. Де коротко, там і рветься. Пани бються, а в нашого брата чуби рвуться.
2) Надрываться, изнемогать Плучач оре і в праці рветься, а панське черево оттак аж дметься.
3) Порываться, рваться. Рветься, як дурний до образа. Не рвися, як собака на ретязі. Серце рвалося, сміялось.
Сторона, -ни, ж. 1) Страна, земля. Помолись за мене Богу, мій ти сину, на тій преславній Україні, на тій веселій стороні. Своя сторона. Родина. Тільки замітиш свою сторону, дак і кажи «тпру»! чужа сторона. Чужбина. Полетів орел до чужих сторін. Да вже ж мені да докучила да чужая да сторононька. 2) Сторона, бокъ. Єсть десь річка Жовтенька. То по одну сторону заход-сонця стояли жовніри, а против сонця стояли запорожці. І з якої тебе, брате, сторононьки ждати: чи од чистого поля, чи од Чорного моря. стороною. Въ сторонѣ, на сторонѣ. Стороною дощик іде. Стороною люде сплять, вони за нас говорять. всіма сторонами. Со всѣхъ сторонъ. Славне було Запорожжя всіма сторонами. осторонь. Въ сторонѣ. 3) Партія. До зострінуться в шинку чи на дорозі то й затнуться: «чия сторона?» «А ти чия?» «Васютина». «Геть же к нечистому, переяславський крамарю». Ум. сторінка, сторінонька, сторіночка.
Упитися Cм. упиватися.
Уриватися II, -ваюся, -єшся, сов. в. уритися, уриюся, -єшся, гл. Зарываться, зарыться. Кабан каже: я побіжу в болото та в мул уриюсь. У Кулиша о потупленныхъ, смотрящихъ въ землю, глазахъ. Не дивились на божий світ від сліз : в чорну землю врились.
