Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бот, -та, м. Сапогъ съ короткимъ голенищемъ. Боти сап'янові несе, на його козацькі ноги надіє. ЗОЮР. І. 207. Та на козаку боти, та на козаку нові та німецької роботи. Грин. ІІІ. 286. Ум. ботик.
Бриндзя Cм. бриндза.
Опухлий, -а, -е. Опухшій. Опухла дитина голодная мре. Шевч. Роскрила опухлі очі. Мир. Пов. II. 112.
Підпілля, -ля, с. Мѣсто подъ нарами.
Пов'язатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Надѣть на голову повязку, ленту. 2) Окончить связываніе сноповъ. Зміев. у. 3) Образовать завязь. Пов'язались були добре огірки й кавуни, та дощу не було довго, то й в'язь посохла. Волч. у.
Приплакати, -плачу, -чеш, гл. Оросить слезами. Приплакала бабка увесь ліс, а по їй ні біс. Ном. № 2386. Мати усі думки приплакали: «Що його робити і що його чинити?» МВ. ІІ. 122.
П'ятсот, -тисо́т числ. Пятьсотъ.
Розчах, -ху, м. Расколъ въ деревѣ вдоль ствола. Міусск. окр.
Ухватитися, -чуся, -тишся, гл. = ухопитися. Ухватився, як реп'ях. Ном. № 2745.
Чепачок, -чка, м. Ум. отъ чепак.