Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безосяжний, -а, -е. Необъятный (отъ глагола сягати).
Відгортати, -таю, -єш, сов. в. відгорнути, -ну, -неш, гл. 1) Отгребать, отгресть. Відгорни жар з припічка у піч. Землю відгорта. Мнж. 129. Відгорнули пісок. 2) Отворачивать, отворотить. Відгорнув полу, сягнув до тішені.
Відчалюватися, -лююся, -єшся, гл. Отдѣляться, отдѣлиться. Відчалився від народу та й пішов собі геть понад берегами.
Дальнина́, -ни́, ж. = Далиня́. Як би допомогти оку людському прозирнути за далеку дальнину. Дещо.
Жма́кання, -ня, с. 1) Жеваніе. 2) Комканіе.
Ману́шка, -ки, ж. Малютка. Та воно манушечка, — не бий його. Волч. у.
Напіра́тися, -ра́юся, -єшся, сов. в. напе́ртися, -пруся, -решся, гл. 1) Напираться, напереться, набираться, набраться. Наперлося багато народу. 2) Упрямиться, заупрямиться, упереться. Чоловік її не пускав із хати, а вона таки наперлась і пішла.
Отік, отоку, м. Гной (изъ нарыва). Вх. Лем. 445.
Перемішка, -ки, ж. 1) Смѣшеніе. Левиц. І. 2) Помѣха. Зміев. у. Завтра думка їхати, як ніякої перемішки не буде. 3) То, что вмѣшивается, впутывается во что, среди чего. Галушка та лемішка, а хлібу перемішка. Ном. № 12329.
Слатися II, -стелюся, -лешся, гл. 1) Стлаться, разстилаться. Мокрець стелеться густо, зілля рунисте. Слалась плачучи трава. 2) Стлать себѣ постель. От вони і почали на дворі слаться. Ном. № 6540. 3) — до ні́г. Припадать къ ногамъ.