Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Будівничий, -чого, м. Строитель, архитекторъ. К. МБ. XII. 268. Котрий син казав, жеби були з дуба будинки, то був будівничий. Гн. II. 149. Занедбали будівничі простий камінь у будівлі. К. Псал. 270.
Задзвони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Зазвенѣть, зазвонить самому. Самі дзвоники задзвонилися. Грин. III. 117.
Здоби́шник, -ка, м. Разбойникъ, хищникъ. Рудч. Чп. 100. Ой як взяли наші чумаченьки з під байраку виходити, ой як узяли вражі здобишники частом до нас доїздити. Н. п.
Зурка, -ки, ж. Раст. Cynoglossum. Вх. Пч. І. 9.
Крумчати, -чу, -чиш, гл. = крумкати. Гавран крумчит. Вх. Лем. 428.
Накі́т, -ко́ту, м. Дорога, выстланная брусьями (лаґунами), а на нихъ сверху толстыми досками (мостни́цями), — тамъ, гдѣ она проходитъ черезъ топкое мѣсто. Нволынск. у.
Накри́шувати, -шую, -єш, сов. в. накриши́ти, -шу́, -шиш, гл. Крошить, накрошить. Ой сип сірівець та накриши хріну. Шевч. 188.
Понадити, -джу, -диш, гл. Приманить; повадить. Понадили собак помиями, тепер і не обженешся. Черниг. у.
Пообпадати, -даємо, -єте, гл. То-же, что и обпасти, но во множествѣ.