Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вішальник, -ка, м. Висѣльникъ; повѣсившійся, удавленникъ. Ном. № 3799.
Голодрабка, -ки, ж. = голодранка.
Зазува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. зазу́ти, -зу́ю, -єш, гл. Обувать, обуть. Черевички везе: зазувай, защипай. Гол. II. 190.
Зрівняти, -няю, -єш, гл. Сравнять. Зрівняв землю, покрив дерном. Шевч. 204. І з землею зрівняють тебе. Єв. Л. XIX. 44. Смерть усіх зрівняє. Харьк.
Капочка, -ки, ж. Ум. отъ капка. 1) Капелька. Капочку чогось. Немножко. Желех. 2) Родъ дѣвичьяго головнаго убора. Всі дівчата в капочках і в рутяних віночках. Грин. III. 346.
Крижина, -ни, ж. Льдина. Дивіться, яка здоровенна крижина пливе! Славяносерб. у. Ум. крижинка.
Мина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. мину́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Проходить, пройти, миновать. Що буває, те й минає. Ном. Минають дні, минають ночі, минає літо; шелестить пожовкле листя. Шевч. 224. Як усе світове минає! І кохання, і радощі, і горе — як усе минає! МВ. ІІ. 151. Не зазнаю я роскоші, — вже й літа минають. Мет. 106. Минули ті роки, що роспірали боки. Посл. 2) Проходить, пройти мимо. Хто йде, то минає, бо роду немає. Мет. 244. Минули вже село, — знову поле. не минай корчма (употребляется какъ существительное). Пьяница. Ном. № 11694. 3) Пропускать, пропустить. Сього не читай — минай. Богородицю так було поспіль прокажу, не мину й слова. Г. Барв. 356. Де був багатий жид і того не минали. Лукаш. 56. Бодай мого сина на первій потребі первая куля не минула. Лукаш. 39. 4) Обносить (чаркой). Як горілку п'ють, то мене минають, а як ся б'ють, то від мене починають. Ном. № 2093. 5) Избѣгать, избѣжать. Що Бог навіне, того ніхто не мине. Ном. № 55.
Ніччу нар. Ночью.
Омряк 2 Cм. омрак.
Поздирати, -ра́ю, -єш, гл. Содрать (во множествѣ). І який то дурень поздирав кору з дерева. Черниг. у.