Викосити Cм. викошувати.
Гав II, нар. = гев.
Дзиз, -за, м. Оводъ. Січеться в вічі дзизом. Він ди́виться на ме́не дзи́зом. Онъ волкомъ на меня смотритъ, непріязненно смотритъ. Чи не наробив я часом якого бешкету в хаті під п'яну руч, бо щось дзизом усі дивлються на мене.
Доте́пре нар. = дотепер.
Забурти́ти, -рчу́, -ти́ш, гл. 1) Забить, засыпать, залѣпить. Вікна забуртило (снігомъ), — нічого не видко. 2) Воткнуть, вонзить. У серце ніж забуртила.
Заґрундзьо́вувати, -вую, -єш, сов. в. заґрундзюва́ти, -дзюю, -єш, гл. Завязывать, завязать узломъ такъ, что трудно развязать.
Курець, -рця́, м. Курильщикъ. Коли ти курець, май свою люльку й тютюнець. Ти курець? — Курець, ясновельможний пане!
Плаксій, -сія, м. Плакса.
Росплішуватися, -шуюся, -єшся, гл. О деревянныхъ снарядахъ, мебели: распасться вслѣдствіе выпаденія клиньевъ. Росплішувалося моє ліжко, — треба заплішувати.
Хирячка, -ки, ж. Болѣзнь. Хирячка напала Катрю, треба лічити.
