Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Будник, -ка, м. Работникъ на поташномъ заводѣ. Ум. будничок.
Гуди́мець, -мця, м. Волкъ. Борз. у.
Занеха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Оставить, покинуть, пренебречь. Любив же я дівча змалу, а тепера занехаю, бо вже иншу милу маю. Грин. III. 681. А я таку занехала матусину волю. Гол. IV. 445. Нещасливе закохання треба занехати. Гол. І. 297.
Зві́шувати, -шую, -єш, сов. в. зві́сити, -шу, -сиш, гл. Свѣшивать, свѣсить.
Знемога, -ги, ж. Изнеможеніе, слабость. Мир. ХРВ. 56. Знов у знемозі впала Тетяна на траву. Г. Барв. 540. Cм. знемага.
Існісінький, -а, -е. 1) Дѣйствительный, дѣйствительно настоящій. Чи то ж сподівався чоловік оттакої зневаги? Він може з існісінької щирости обернувсь до людей... а тут йому ще й халепа. О. 1862. IX. 66. 2) Точь въ точь такой.
Незодягнутий, -а, -е. Неодѣтый. Мет. 273.
Паренування, -ня, с. Вспахиваніе для пара. Желех.
Подвигати I, -гаю, -єш, гл. Подвигать, потаскать тяжести.
Порозцвірінькуватися, -куємося, -єтеся, гл. О воробьяхъ: раскричаться.