Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Витися, -в'юся, -в'єшся, гл. 1) Виться, обвиваться, увиваться. Як хмелині вгору виться? тичини немає. Мет. 79. Коло носа в'ється, а в руки не дається. Ном. № 1933. Коло серця козацького як гадина в'ється. Шевч. 31. Коло тебе будуть роями витись панни. Левиц. І. 262. 2) Виться, быть свиваему. Де се гілечко вилося? Мил. 140. 3) Развѣваться. Над річкою над Дунаєм короговка в'ється. Н. п.
Забиття́, -тя́, с. Убійство.
Засича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Зашипѣть (о змѣѣ). Гадюка хоч не вкусить, то засичить. Ном. № 2878.
Карася, -ся́ти, с. Молодой карась, караси къ. Ум. карася́тко, карася́точко.
Майстро́вня, -ні, ж. = майстерня. Пішов я шукати свого сина, як у москалі взяли. Прихожу у Київ. Кажуть, що він у майстровні. Прихожу, — мій майстро майструє воза. Канев. у.
Обськавати, -ва́ю, -єш, сов. в. обіськати, -ка́ю, -єш, гл. 1) Находить, найти. Грин. III. 449. 2) Искать, поискать въ головѣ. Хто ж їм буде головочки обськавати? Мил. 222. Хто ж мені обіськає мою головочку. Грин. ІІІ. 690.
Опихатися, -хаюся, -єшся, гл. Очищаться отъ шелухи.
Пажерливий, -а, -е. Обжорливый. Коні, сказано, худобина пажирлива. О. 1861. X. 52.
Поперекликати, -ка́ю, -єш, гл. Перезвать (многихъ).
Потонко нар. Тонковато.