Земля́, -лі́, ж. 1) Земля. Сирая земля, — ти ж мати моя. Будь багатий, як земля. Де проїдуть — земля горить, кров'ю підпливає. На тій землї ростиме инше древо. зе́млю роби́ти, управля́ти. Обрабатывать землю. Ой там будуть нашими костями землю управляти. уда́рити ли́хом об зе́млю. Забыть горе, оставить печалиться. Козацтво, ударивши лихом об землю, садило гайдука. 2) Земля, страна. Ги, земле турецька, віро бусурменська. Дума. Був у землі Уць чоловік на ймення Іов. Встає шляхецькая земля. Виходила до його вся земля. 3) Земля, земной шаръ. На місяці, як і на землі, єсть гори та долини. Земля у поясі має 37000 верстов навкруги себе. Ум. земе́лька, зе́мленька.
Накури́ти Cм. накурювати.
Печалувати, -лую, -єш, гл. = печалуватися. Як лягав спати, то найгірш печалував, що не віддав груші.
Плоска, -ки, ж. Плоская бутылка. Парубки беруть плоски в дзебні.
Приязнувати, -ную, -єш, гл. Относиться пріязненно, дружественно; дружить.
Пустодомок, -мка, м. Не домовитый человѣкъ.
Склейнити, -ню, -ниш, гл. Помѣтить клеймомъ. Мішок ще новий, а він його уже склейнив.
Товстуха, -хи, ж. = товстуля 1. Мати товстуха, дочка красуха, а син кучерявий. 2) Раст. Gentiana cruciata L. Ум. товстушка, товстушечка.
Тосі, то́ся, меж. для выраженія плесканья въ ладоши (дѣтск.). Давно тобі тосі плескали? Неужели ты себя считаешь взрослымъ?
Шикуватися, -куюся, -єшся, гл. Строиться въ ряды. На штурм троянці шикувались.