Брикун, -на, м.
1) Рѣзвая лошадь.
2) Шалунъ, рѣзвый мальчикъ.
3) Своенравный человѣкъ. Ум. брикунець, брикунчик.
Ґоспо́дарь, -ря, м., ґосподарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. = Господарь, господарювати.
Джереґе́ля, -лі, ж. 1) Коса на головѣ, сложенная вѣнкомъ. Сплетенная изъ трехъ полосъ коса. Встрѣчается преимущ. во мн. ч. Тут заплітали джереґелі, дробушечки на головах.
Підвірок, -рка, м. = підворок.
Пов'ялити, -лю, -лиш, гл. Сдѣлать вялымъ, заставить увянуть. Холодна та зіма була, цвіт пов'ялила.
Смугнастий, -а, -е. Полосатый. На гробовищі хрест помальований смугнастий.
Телити, -лю, -лиш, гл. Отелять. Чи знаєш ти, коли на скелях сарна і тиха лань своїх теляток телять.
Цілушка, -ки, ж. = окраєць.
Чертити, -чу, -тиш, гл. = черкати 4. Не черти, бо воза поламаєш.
Шкляр, -ра, гл. = скляр. А, шкляр! Ну, сідай, — у мене є шибки побиті.