Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бараболисько, -ка, с. Мѣсто, гдѣ росъ картофель. Вн. Зн. 1.
Закра́яти, -ра́ю, -єш, гл. Откроить.
Кривулечка, -ки, ж. Ум. отъ кривуля.
Латинник, -ка, м. 1) Латынистъ. 2) Католикъ. Святих церков і кладовищ отецьких латинникам на глум не подамо. К. ПС. 99.
Нака́зни́й, -а, -е. Исправляющій должность. Наказний гетьман, отаман. Я збудив свого наказного, передав йому отаманство та й вернувся додому. Г. Барв. 143.
Огурний, -а, -е. 1) Строптивый, упорный, упрямый. Огурна дитина. Брацл. у. 2) Непривѣтливый, несообщительный. Ну, та й огурний народ тут: і слова не доб'єшся. Брацл. у. Ум. огурне́нький.
Разнощ, -щі, ж. Всячина. різна разнощ. Всякая всячина. Зміев. у.
Роспрямити, -ся. Cм. роспрямлювати, -ся.
Тикати, -каю (-чу), -єш (-чеш), гл. 1) Тыкать, втыкать. 2) Давать, показывать (кукишъ). Вона йому дулі тиче. Шевч. 3) Говорить «ты». Не тикай, бо мене царь ґудзиками обтикав. Ном. То це він на батька тикав? Левиц. Пов. 184.
Хамний, -а, -е. Гордый, высокомѣрный. Вх. Зн. 76.