Байчар, -ра, м. Болтунъ, сплетникъ.
Бухоний, -а, -е. = пухкий 1 Хліб у їх такий гарний — бухоний. У нас не спечуть таких млинців, як у вас: у вас он якії бухониї, а в нас жилаві.
Жа́литися, -люся, -лишся, гл. 1) Жаловаться. Ніколи не жалиться, і не бачила зроду я, щоб вона плакала. Жа́лься, Бо́же! Сохрани, Богъ! Помилуй, Богъ! Будь милостивъ, Боже! Жалься, Боже, чого доброго. Жалься, Боже, старенької неньки, що з дочкою ще не нажилася, слізоньками гірко облилася, що дочкою ще не навтішалась, сиротою у хаті зосталась. 2) Съ измѣнен. удар.: жали́тися. Жалиться, жалить. Кропива жалиться.
Костьол, -лу, м. = костел. Бачте, у Вільшаній у костьолі... у титаря.
Немовля, -ля́ти, с. Младенецъ, нe говорящій еще ребенокъ. Ум. немовля́тко, немовляточко.
Оточати, -ча́ю, -єш, оточувати, -чую, -єш, сов. в. оточити, -чу́, -чиш, гл. Окружать, окружить. Громадяне оточили Кобзу і почали його роспитувать.
Постук, -ку, м. Стукъ. Лежу... коли се стукає. Се ж його постук.
Ріпка, -ки, ж.
1) Ум. отъ ріпа.
2) Родъ игры.
Уперед нар.
1) Впередъ. Ні взад, ні вперед.
2) Сначала, сперва. Ото увійшов він туди і не знає, на що уперед дивиться і що брать.
3) Прежде, раньше. Живе там, і добріє йому жить, — ще краще як у того, що вперед був.
Чабанюга, -ги, м. Ув. отъ чабан.