Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Баштовий, -а, -е. 1) Башенный. Аф. 295. Баштова гармата. 2) Употребл. какъ сущ.: сторожъ на башнѣ.
Беззаконня, -ня, с. = беззаконство. І рождає беззаконня на громадське безголов'я. К. Псал. 13.
Величний, -а, -е. 1) Почитаемый, находящійся въ чести, достойный. До попа ідемо, гостинці несемо житнії, пшенишнії — ми в попа велишнії. Мет. 25. Який сей хліб чесний та величний, щоб такі й ви були. 2) Величественный. Діла твої святі, величні, все сталося, як ти задумав. К. Псал. 260.
Грома́донька, -ки, ж. Ум. отъ громада.
Драголю́б, -ба, м. Раст. a) Mentha arvensis, полевая мята, б) Lycopus europaeus L. ЗЮЗО. І. 127. Ум. драголю́бчик. Мил. 96. Ти, Одарко, ти, голубко моя, що ти мені та за зілля дала? Дала тобі драголюбчику, ти Іванку, мій голубчику. Чуб. V. 34.
Зашкваркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл.; зашкварча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Зашипѣть на огнѣ.
Зіхну́ти Cм. зіхати.
Опалюх, -ха, м. Обгорѣлое дерево въ лѣсу, обгорѣлый пень. Вх. Лем. 448.
Поклацати, -цаю, -єш, гл. Пощелкать зубами.
Цід, -ду, м. Ферментъ для тѣста, приготовляемый изъ отрубей. Черк. у. Ми проскурки було на ціду печемо. Пирят. у.