Брань, -ні, ж. Извѣстно только изъ анекдота о лѣнивой женщинѣ. «Шо ти, жінко, робиш, шо роботи твоєї не видно?» — Та шо роблю? я — каже, — чоловіче, брань беру. — А він то й дума: «шо ж то таке: брань беру?» Поліз на горище, сидить, дожидає, поки вона буде брань брати. Вона встала, напрягла ороху, прослала ряднину, насипала туди ороху; взяла, лягла черевом на землю і бере ротом орох той, їсть....
Бурх! меж., выражающее порывъ вѣтра, ударѣ волны, бросаніе предмета въ воду.
Гаргара, -ри, ж. Сварливая баба. Стара гаргара.
Дуженький, -а, -е., Ум. отъ дужий. Довольно сильный.
Начервонити, -ню́, -ни́ш, гл. Сдѣлать краснымъ.
Одека, о́деки, о́дельки, нар. Вотъ здѣсь.
Покровка, -ки, ж. Яблоня, плоды которой созрѣваютъ къ концу сентября.
Смага, -ги, ж. Сухость губъ, воспалительный налетъ на губахъ отъ жажды и труда. У горлі пересохло, смага губи попалила. Дай води прогнати смагу. Кровава смага на губах. Ум. смажка. Яблучок, сливок — смажку прогнати по дорозі.
Спіліти, -лію, -єш, гл. Созрѣвать, дѣлаться спѣлымъ. Як почина ожина спіліть, то червона, а як приспіє, — чорна.
Фантє, -тя, с. соб.
1) Всякая одежда. Cм. хвантя.
2) Лохмотья, рваная одежда.