Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурдій

Бурдій, -дія, м. = бурдей 1. Ге! так се хата! Так і єсть, хата, коли хатою можна звати бурдій, що тільки дах над землею, навіть вікон не видно. Св. Л. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРДІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРДІЙ"
Вапельник, -ка, м. Приготовляющій известь. Cм. вапняр.
Вигін, -гону, м. Выгонъ, пастбище за селомъ. Край великого зеленого вигону стояла корчма. Левиц. І. 14.
Витіяти Cм. витівати.
Віднадитися, -джуся, -дишся, гл. Отвадиться, отстать. Через його віднадився купець. О. 1862. V. 56. Зовсім віднадився від дому.
Карита, -ти, ж. = карета. Вийшов він із карити. О. 1862. II. 59.
Команка, -ки, ж. = команиця. Желех.
Ма́те́рно нар. По матери, по матерщинѣ. Лаяти матерно.
Пасиння, -ня, с. соб. Побѣги боковые травянистыхъ растеній.
Посідлати, -ла́ю, -єш, гл. Осѣдлать (многихъ). Уже козаки коней посідлали і посідлали, і поїхали. Чуб. Посідлайте коні воронії. АД. І. 124. У нас коники посідлані стояли. Мил. Св. 42.
Таборовий, -а, -е. Лагерный. К. ЧР. 309.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРДІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.