Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бурдій

Бурдій, -дія, м. = бурдей 1. Ге! так се хата! Так і єсть, хата, коли хатою можна звати бурдій, що тільки дах над землею, навіть вікон не видно. Св. Л. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 111.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРДІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУРДІЙ"
Враженний, -а, -е., Ув. отъ вражий.
Гарчє, -чє, с. = гарч. Вх. Зн. 9.
Зві́н, зво́ну, м. и пр. = дзвін и пр.
Зношати, -ша́ю, -єш и зно́шувати, -шую, -єш, гл. = зно́сити. Вх. Лем. 420.
Подурнішати, -шаю, -єш, гл. Поглупѣть, сдѣлаться глупѣе. Желех.
Припом'янути, -ну́, -не́ш, гл. Припомнить. Об моєї пригоді козацької припом'яни. АД. І. 94.
Пролічити, -чу́, -чиш, гл. Просчитать.  
Сумеженно нар. = суміж. Поле наше сумеженно з їхнім. Новомоск. у.
Цвіркіт, -коту, м. = цвірінькання. Желех.
Цінь! II, меж. Звукоподражаніе, передающее пискъ птицъ. Вх. Уг. 274. Cм. цьон. Цінь-цінь, тарара! усюди діра, та нікуди вилізти (ніби синиця в клітці говорила). Ном. № 2062.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУРДІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.