Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

трунка

Трунка, -ки, ж. Ум. отъ труна.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 289.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТРУНКА"
Відчухмарити, -рю, -риш, гл. Высѣчь, отодрать.
Житня́нка, -ки, ж. Ржаная солома. Вх. Лем. 413.
Мирко́ти, -ко́т, ж. мн. Особенный запахъ овецъ во время течки. Вівчарь вівці ганяє, миркотами воняє. Чуб. V. 1087.
Мордува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Мучить, истязать, пытать. Ляхи його мордували, щоб пристав на унію: жар за халяви сипали і на колесо тягли. ЗОЮР. І. 26
Обачно нар. Осмотрительно, осторожно, внимательно.
Підтитарний, -ного, м. Церковный подстароста. Зміев. у.
Поніячитися, -чуся, -чишся, гл. Придти въ упадокъ, ухудшиться. Поніячилися шевці. Вх. Зн. 52.
Реестровий, -а, -е. Реестровый, записанный въ реестрѣ. Реестровий козак.
Султанич, -ча, м. Сынъ султана. К. ПС. 68.
Тріскати, -каю, -єш, сов. в. тріснути, -ну, -неш, гл. 1) Издавать трескъ, трещать, треснуть. 2) Лопаться, трескаться, треснуть. Кінь тріскає, — говорятъ, когда у коня трескается кожа. Н. Вол. у. Грав він довго, раз весело, що аж серце тріскало. Федьк. Від жару й камінь трісне. Ном. № 3299. Щось трісло. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТРУНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.