Витикати, -каю, -єш, сов. в. виткнути, -кну, -неш, гл.
1) Вытыкать, выткнуть, высовывать, высунуть, показать. Лисичка виткнула мордочку. Ти ж із хати ніколи носа не виткнеш.
2) витикати пальцем кого. Тыкать, показывать пальцемъ. Вороженьки поглядають, пальцями нас витикають. сов. в. витикати, -каю, -єш.
3) Утыкать, утыкать.
4) — копи. Отмѣчать, отмѣтить копны (при раздѣлѣ сбора между владѣльцемъ и рабочими).
Витирати, -раю, -єш, сов. в. витерти, -тру, -треш, гл.
1) Вытирать, вытереть. Витри лаву.
2) Вытирать, вытереть, стирать, стереть.
3) — сірничка. Зажечь спичку. Нема в віщо витерти сірничка. — огню. Добыть огня треніемъ. Витер огню деревом об дерево.
Добасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Добѣситься, доиграться.
Мітли́чина, -ни, ж. = мітлиця, ж.
Підуздріти, -здрю, -риш, гл. Подсмотрѣть. Хиба, може, тілько Петро як небудь підуздрів їх, бо пильно слідив за Оксаною.
Поводирь, -ря́, м. = поводатарь.
Попаруватися, -ру́ємося, -єтеся, гл.
1) Спариться (о многихъ).
2) Вступить въ бракъ (о многихъ).
Просихати, -ха́ю, -єш, сов. в. просо́х(ну)ти, -ну, -неш, гл. Просыхать, просохнуть. А тим часом просохли очі у вдови. Свитина твоя просохне.
Упадь, -ді, ж. Падежъ. Упадь на коні.
Хвасоля, -лі, ж. = квасоля. Високий, як тополя, а дурний, як хвасоля. Ум. хвасо́ленька, хвасо́лечка, хвасолька.
