Випрямлятися, -ляюся, -єшся, сов. в. випрямитися, -млюся, -мишся, гл. Выпрямляться, выпрямиться. Криве дерево не дужо випрямитись.
Го́рщик, -ка, м. мн. ч. го́рщики. Горшокъ. Дощику, дощику! зварю тобі борщику в повненькому горщику. Ум. Го́рщичок, горщеня́, горщеня́точко.
Довгоши́їй, -шия, -шиє Длинношеій.
Жидівча́, -ча́ти, с. = жиденя. Жидівчата висипали купою, инші зовсім голі.
Лисні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Блестѣть; лосниться. Вода лисніє у криниці. Всюди блищало і лисніло по світлицях. (Панок) з круглим червоним лицем, так гладесенько виголеним, що воно у його аж лисніло.
Ма́йстер, -тра, м. 1) Мастеръ. По роботі пізнати майстра. 2) Пѣвецъ (кобзарь, лірник), обучающій пѣнію отданнаго къ нему въ науку ученика. Вже того майстра нема, що я пристав, — умер.
Мелька́тися, -каюся, -єшся, гл. Касаться, соприкасаться. Пола з полою мелькається, побратим з побратимом на здоров'є питається.
Незугарний, -а, -е. Неспособный, не мастеръ. Незугарний козакувати. Незугарний до роботи.
Полотняний, -а, -е. = полотенний. У синьому жупанкові, у старих полотняних шароварах.
Псінки мн. Общее названіе большей части несъѣдобныхъ грибовъ.