Безперестань, нар. Непрерывно, безпрерывно, постоянно. Панни безперестанку реготались. Щось вило там безперестанно. Обоє плакали безперестанно. Ходив по хаті, безперестану човгаючи. Горять свічі безперестанні. Вода лилась безперестань.
Боротати, -таю, -єш, гл.
1) Очищать отъ шелухи (просо).
2) Тормошить? Сбивать съ толку? Ви мене заборотаєте, як от будете хапати та з одного, та з другого боку! Бас багато, а я один, — де ж мені вас усіх поділити? — Та ви сами себе боротаєте.
Звиня́ти, -ня́ю, -єш, гл. = вибачати. На те просили, що в ріт носили, — звиняйте.
Обнатужувати, -жую, -єш, сов. в. обнатужити, -жу, -жиш, гл. Обременять, обременить. Обнатужили його роботою.
Обтрушувати, -шую, -єш, сов. в. обтруси́ти, -шу́, -сиш, гл.
1) Отряхивать, отряхнуть, отрясти, стряхнуть. А я хлопців не просила, сама терен обтрусила. Обтрусіть і порох із під ніг ваших.
2) Обсыпать, обсыпать. Обтрусив табакою сорочку.
Обцінка, -ки, ж. Оцѣнка. Тому млинові ми обцінки ніякої не робили, а так прямо написав писарь, що він стоїть буть би то сімсот рублів.
Оженений, -а, -е. Женатый. У мене один син нежонатий, а другий оженений.
Попідтикати, -ка́ю, -єш, гл. Подоткнуть (во множествѣ). Попідтинали під яку тільки було можна стріху сухого бадилля. Попідтикали плахти.
Почепичка, -ки, ж. ? Шовкові почепички, а яворове бердо, — дай же нам, Боженьку, пов'язати Марусю твердо.
Промахнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Промахнуться. (Объ ударѣ, но не о выстрѣлѣ). Як ударить хто, то промовить: «лясь!», а як промахнеться, то товариш почина його руки гладити.