Геть меж. и нар.
1) Долой, прочь, вонъ, отстань. Геть, згинь, пропади і до мене не ходи! Іди ж собі геть. Во мн. числѣ — гетьте.
2) Далеко. На бистрому на озері геть плавала качка. геть-геть. Далеко-далеко. Дніпро геть-геть собі роскинувсь, сияє батько та горить.
3) Употребляется для усиленія. Совершенно, рѣшительно, далеко. Геть чисто виїли. Геть виріжім вражих ляхів, геть що до єдного. Загнали лишків геть аж за Вислу.
4) Очень. Чи треба молотника? — Треба, та ще й геть.
5) геть-то. Употребляется для усиленія значеніи. Порядочно, достаточно. Прогаялись геть-то, оглядуючи манастирь. Ми знаємо про це і геть-то більше, ніж ви. І геть-то чеетию такою запишався.
Дев'ятоси́л, -лу, м. = Дев'ясил.
Ле́йстер, -стру, м. Реестръ. Запишіть у лейстри.
Невора, -ри, ж. Овца (нестриженная).
Обушок, -шка, м.
1) Ум. отъ обух.
2) Чеканъ. Став (козак) з під опанчини рогожової, з під поясини хмелової щирозлотний обушок виймати. Золотий обушок усякі двері одчинить.
Позливати, -ва́ю, -єш, гл. Слить (во множествѣ). Позливала недоїдки в миску і дає мені їсти.
Попригладжувати, -джую, -єш, гл. Пригладить (во множествѣ).
Сирітка, -ки, ж.
1) Ум. отъ сирота.
2) Раст. Bellis perennis.
Ситечко, ситко, -ка, с. Ум. отъ сито.
Стоголовий, -а, -е. Стоглавый. От меч тобі на гидру стоголову.
