Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

татульо

Татульо, -ля, ж. ласк. отъ тато. Ум. татуленько.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 250.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАТУЛЬО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ТАТУЛЬО"
Ага́кати, -каю, -єш, гл. Произносить: ага́. Желех. Чого ти все тільки агакаєш? казав би до діла!
Ведмедчук, -ка, м. 1) Медвѣженокъ, молодой медвѣдь. Рудч. Ск. І. 134. 2) Насѣк. жукъ-олень, Eucanuscervus. Вх. Пч. I. 6.
Ді́йливо, -ва, с. = Дійво 2. Я коло дійлива ходила. Г. Барв. 259, 369.
Завоюва́ти Cм. завойовувати.
Незмовлений, -а, -е. Невыразимый, несказанный.
Перегинати, -на́ю, -єш, сов. в. перегну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Перегибать, перегинать, перегнуть.
Поняти, -ся. Cм. понімати, -ся.
Похило нар. Наклонно.
Прочанин, -на, м. Богомолець; странникъ. Куди, прочане, ви йдете? Котл. Ен. І. 16. Над вечір увійшли ми в село, і розбрелись прочане улицями. МВ. І. 17.
Сіменник, -ка, м. Дерево, оставленное при вырубываніи лѣса несрубленнымъ. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ТАТУЛЬО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.