Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відгребти, -ся. Cм. відгрібати, -ся.
Гордівни́ця, -ці, ж. Гордая женщина.
Ґірґи мн. Плечи. Вх. Лем. 407.
Живо́тик, -ка, м. Ум. отъ живіт.
Застарцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Занищенствовать, начать ходить по міру. 2) Заработать нищенствомъ.
Заховатыся, -ваюся, -єшся, гл. 1) Спрятаться, запрятаться, скрыться. А, а, коточокъ, Заховався въ куточокъ! Макс. 1849. 105. Старий заховавсь В степу на могилі, щоб ніхто не бачив. Шевч. 6. Въ новую комору заховаюся, Золотимы замкамы замикаюся. Чуб. III. 129. Нема ни тьмы, ни схованкы такои, Щобъ заховавсь ледачий зъ своимъ диломъ. К. Іов. 76. 2) Сохраниться, удержаться.
Кормний, -а, -е. Откормленный. Ситі пришли придали: з'їли вола кормного і кормну корову. Гол. IV. 397.
Одноличній, -я, -є. Одинаковый, одного сорта, вида, рода. Однолишня трава на оцій десятині: самий перій. Волч. у. (Лобод.).
Покачати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Покатать. Глянь, як кішка: покачав лапкою клубок та й кине, а тоді знов. 2) Покатать (бѣлье). Покачай сорочки. 3) Раскатать тѣсто. Покачай коржі. 4) Повалять. Собака не ззість, не покачавши. Посл. 5) О бѣшеной собакѣ: свалить и покусать (собаку). Як собаку покачає дурна собака, то та собака покусана біжить сама такого зілля шукати од сказу. Грин. II. 20.
Похропти, -пу́, -пе́ш, гл. Похрапѣть нѣкоторое время.