Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сяєво

Сяєво, -ва, с. Сіяніе. Г. Барв. 358. К. Бай. 14. Як усміхнувсь, очам не довіряють, і сяєво лиця збірають. К. Іов. 62.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЯЄВО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СЯЄВО"
Ариш! I, меж. Окрикъ на овецъ. Мнж. 175.
Деклямува́ти, -му́ю, -му́єш, гл. Декламировать.
Дзвінки́й, -а́, -е́. Звонкій, звучный. Горщик дзвінкий. Черкас. у. Голос дзвінкий. Черкас. у. Дзвінкий регіт такий чути, що пит і роскочується. МВ. ІІ. 182.
Ліґерка, -ки, ж. Родъ верхней мѣщанской женской одежды.
Пачоси, -сів, мн. 1) Очески, вычески. Грин. II. 37. Вас. 201. 2) Начосы. З рудими начосами на голові. Левиц. І. 31.
Стуга 1, -ги, ж. 1) Плетеная коробка изъ лозы, обмазанная глиной — для сохраненія зерна, муки. Розумна жона, як стуга пшона. Ном. № 1406. 2) Коробка изъ дуба. Виносе стужку з пирогами на місто. Лебед. у. Ум. стужка, стужечка. Узяли стужку з калачами. К. ЧР. 282.
Супорка, -ки, ж. = софорок. Куриця до супорки. Харьк.
Униз нар. Внизъ. Спускайся з гори тихіше вниз. Ном. № 5592.
Упростяж нар. Цугомъ. О. 1861. IV. 157.
Фрайтер, -ра, м. Єфрейторъ. Желех. Фрайтер, прочитайте мені лист. Федьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СЯЄВО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.