Балясник, -ка, м. Балагуръ, болтунъ.
Лискну́ти, -ну́, -не́ш, гл. = лиснути. Як разом лискне блискавка, так небо мов запала.
Ли́сочка, -ки, ж. Ум. отъ лиска.
Лист, -ту, м. 1) во мн. им. листи. Листь (растенія). Употребляется также какъ соб. въ значеніи листва: Як розвернеться на весну лист, то підемо всі в свист (втічемо). Тонковерха тополя пахучим листом шелестить. Ой піду я в вишнев сад гуляти, де лист опадає. листом стелитись. Прикидываться добрымъ, уступать во всемъ, лебезить. Як вибірали, тоді старшина листом стелився, а тепер що! 2) во мн. ч. им. листи и листи. Письмо. Тільки брат до сестри часто листи пише. Ой як будеш же ти, серденятко моє, Дніпром водою плисти, засилай, посилай, серденятко моє, частенькії листи. лист визволений. Вольная, документъ объ освобожденіи изъ крѣпостнаго или рабскаго состоянія. Которий би міг бідний невольник (сей сон) одгадати, — міг би йому листи визволені писати. божий, небесний листъ. Рукописный листокъ, религіознаго содержанія, въ которомъ написано, что носящая или часто слушающая его женщина будетъ имѣть легкіе роды; носится при себѣ беременными женщинами. так каже, як з листу бере. Свободно и хорошо разсказываетъ. 3) мн. листи. Игральныя карты. 4) лист дубо́вий, — вишневий. Родъ писанокъ съ орнаментикой изъ дубовыхъ, вишневыхъ листьевъ. Ум. листо́к, листочок, ли́стонько, листик. Листки широкого латаття по воді. В саду листоньки шумлять. Ой піду я у садочок та вирву листочок. Писаннячко дрібнесеньке, листочок як сніг. Хоч буду далеко, — буду тебе знати, буду листоньки писати. Листоньки читає, дитину хитає; листоньки малює, дитину годує.
Неправдиво нар.
1) Лживо, неправдиво.
2) Притворно.
Прямцювати, -цю́ю, -єш, гл. = прямувати 1, 2. І не куди где він, а до них у ворота прямцює.
Пущення, -ня, с. Заговѣнье. На пущення як зав'язано.
Розбрикатися, -каюся, -єшся, гл. Приняться лягать. Коні ся розбрикали, шальвію подоптали.
Седми числ. Семью.
Шмугляти, -ля́ю, -єш, гл. Тереть, стирать кожу, обдирать кожу, дѣлать на кожѣ ссадины.
