Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

сумний

Сумний, -а, -е. Печальный, грустный. Тяжко сумна душа моя. Єв. Мр. XIV. 34. Слухаючи такі речі, зробиться сумною і на яку часину посмирніша. Стор. МПр. 153., Ум. сумненький, сумнесенький.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 229.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУМНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУМНИЙ"
Гамкання, -ня, с. 1) Дѣтск.: ѣда. 2) Чавканіе.
Забо́вкати, -каю, -єш, гл. Начать звонить.
Зайча́чий, -а, -е. Относящійся къ зайцу.
Заколоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Забиться. Серце заколотилось. 2) Задрожать отъ волненія. Аж заколотилась уся, як побачиш.
Наї́сти, -ся. Cм. наїдати, -ся.
Позалазити, -зимо, -зите, гл. Залѣзть (о многихъ).
Сяєво, -ва, с. Сіяніе. Г. Барв. 358. К. Бай. 14. Як усміхнувсь, очам не довіряють, і сяєво лиця збірають. К. Іов. 62.
Тальба, -би, ж. Плоть сплавного дерева; на немъ есть керма и сохар. (Cм.). Шух. І. 181.
Узивати, -ва́ю, -єш, сов. в. узвати, узву, узвеш, гл. 1) Обзывать, обозвать. Полежієм, домонтарем, гречкосієм узивати. Мет. 415. 2) Преим. несов. в. призывать. Бога взивай, а руки прикладай. Ном. № 65. 3) Звать, зазывать, зазвать. Узивають її в хату, питаю: чи підеш, чи ні? Грин. ІІІ. 424.
Цапар, -ра, м. Снарядъ для ношенія сѣна: часть тонкаго ствола смереки съ однимъ кругомъ очищенныхъ сучьевъ на концѣ, которые здѣсь называются кальбуки, стволъ наз. шинар; сѣно накладывается на сучья до верху шинара, на концѣ котораго закрѣпляется палкой — роскіпом. Шух. І. 171.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУМНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.