Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

судучина

Судучина, -ни, ж. Мясо рыбы судака. Вх. Пч. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 227.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУДУЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СУДУЧИНА"
Бенкет, бенькет, -ту, м. 1) Пиръ, пиршество, банкетъ. Рудч. Ск. II. 102. Шевч. 8. Одно одного на здоров'я питає, одно одного на бенкет зазиває. Н. п. На хліб, на сіль, на бенкет зазивали. Н. п. Що день бенькети, мов весілля. Котл. Ен. І. 24. 2) соб. Пирующіе. В корчму іде — вигукує, додому йде, — бенкет веде. Грин. III. 381. Ум. бенкеток. К. Дз. 118.
Дозе́мний, -а, -е. Длиной до земли. Борода, коси та доземна одежина вже свідчили, що не проста людина йде, а батюшка. Св. Л. 10.
Змудрувати, -ру́ю, -єш, гл. 1) Измыслить. Та ба! не всякий так змудрує, як сам Вергилій намалює. Котл. Ен. VI. 49. 2) Перехитрить. Бабу і чорт не змудрує. Ном. № 9074.
Кубрак, -ка, м. 1) Зоол. Phryganea (личинка). Вх. Зн. 30. 2) Бѣдняга. Желех.  
Ло́вранок, -нку, м. Полдникъ. Угор.
Насміхатися, -хаюся, -єшся, гл. = насміхати. Насміхалися з його. Єв. Мр. V. 40. Із матки старенької насміхається. Макс.
Пожиток, -тку 1) Пропитаніе. Дастъ Бог день — дасть і пожиток. Ном. № 79. 2) Житье, достатки. За цього пана у нас стали погані пожитки. Харьк. у. 3) Имущество. Ой беріте ж воли й мажі і ввесь мій пожиток. К. Досв. 83. 4) Прибыль, польза, выгода. Чимало чого учені вигадали на пожиток усім людям. Ком. II. 91.
Пом'ятися, -мну́ся, -мне́шся, гл. 1) Помяться, измяться. 2) ? Він довго не сперечався, потерся, пом'явся та й мусів доставити гроші. Левиц. Пов. 65.
Прищеплювати, -люю, -єш, сов. в. прищепити, -плю́, -пиш, гл. Прививать, привить. Чуб. II. 186. Прищепив яблуню. Щепій прищепив віспу. Католицькі пани з нашими перевертнями усиловувались унію на Вкраїні прищепити. К. ЧР. 10.
Проложити, -жу, -жиш, гл. 1) = прокласти. Ніколи не звернемо з дороги, що ти нам, проложив єси. К. (О. 1861. III. 6). 2)пісню. Сложить, сочинить пѣсню. Проложив їм пісню про Царя Наливая. К. ЦН. 307. Не з добра то хтось проложив пісню: «Мати наша, мати! не журись ти нами»... Г. Барв. 175. Се не пісенька, а щирая правдонька. Так ми у своїх батьків служили, да оце про їх і пісню проложено. ЗОЮР. І. 80.гутірку. Сложить разсказъ. «Чи чував ти, братіку, щоб миш одкусила коли голову чоловікові? — Засміявсь козак: «Се, пане ясновельможний, тілько таку гутірку проложено». К. ЧР. 381.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СУДУЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.