Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стук! I

Стук! I меж. Стукъ. Стук-стук в віконце. Рудч. Ск. II. 4.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 221.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУК! I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТУК! I"
Баршановий, -а, -е. = Оксамитовий. Вх. Лем. 390. змия баршанова. Гадюка обыкновенная, Pelias berus. Вх. Лем. 390.
Вабик, -ка, м. Дудочка, употребляемая на охотѣ для приманыванія дичи. Желех.
Забурти́ти, -рчу́, -ти́ш, гл. 1) Забить, засыпать, залѣпить. Вікна забуртило (снігомъ), — нічого не видко. Мнж. 130. 2) Воткнуть, вонзить. У серце ніж забуртила. АД. І. 304.
За́рість, -рости, ж. Рубецъ, слѣдъ бывшей раны, поврежденія (на деревѣ). Камен. у.
Перетинати, -на́ю, -єш, сов. в. перетяти, -тну, -не́ш, гл. 1) Перерѣзывать, перерѣзать, перерубывать, перерубить, пересѣкать, пересѣчь. А у його та була така шабля, шо на шо настачиш, так і перетне. Мнж. 36. 2) Перерѣзывать, перерѣзать путь, преградить дорогу. Не читав князь Єрема листів, іздалека: перетяв усі дороги і стежки дейнека. К. Досв. 223. До церкви калюжа дорогу перетяла, а до шинку можно і по під тином. Александров. у.
Підгерсть, -ти, ж. = підгейстер. Рудч. Чп. 249.
Прорубня, -ні, ж. = прорубка = ополонка. Коло прорубні сидять білі голубні. Ном. стр. 297. № 235.
Реп'яхівка, -ки, ж. Разновидность плахти. КС. 1393. ХП. 455.
Уладіти, -дію, -єш, гл. = владіти. Нащо ж мені, добродію, людьми уладіти? Грин. III. 615.
Улітати, -таю, -єш, сов. в. улетіти, -чу, -тиш, гл. Влетать, влетѣть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТУК! I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.