Бесаг, -га, м. Чаще во мн. ч. бесаги.
1) Мѣшокъ. То бесаги мельникові стояли з пшеницев.
2) = сакви, дорожный двойной мѣшокъ. Парубки кладуть калачі в бесаги.
3) Писанка съ изображеніемъ бесагів.
Виорювати, -рюю, -єш, сов. в. виорати, -рю, -реш, гл.
1) Вспахивать, вспахать. Виорала дівчинонька мислоньками поле.
2) Находить, найти въ землѣ при паханіи. Не чув, щоб хто росказував, що в полі виорують лина.
Витрушувати, -шую, -єш, сов. в. витрусити, -шу, -сиш, гл; 1) Вытряхивать, вытряхнуть. Жарину витрусити з халяви. Останній шаг витрушує шинкарці.
2) Находить, найти при обыскѣ. Трушено його й витрушено крадене полотно.
3) — сажу. Чистить, вычистить печную трубу.
Відчарувати, -ру́ю, -єш, гл. Путемъ колдовства заставить одного любящаго оставить другого. Сидить руда з моїм милим... Таки руду одчарую, з милим наживуся.
Година, -ни, ж. 1) Часъ. Ой сплю годину, сплю і другую, й а вже повертає та на третюю. Як ось із неба дощ полився, в годину ввесь пожар залив. Ой уночі, а з півночі та о третій годині, гей злапали вдовин сина.... В осени дня — година. Вік наш — як година. що години. Каждый часъ. Що години треба давати по ложці. Употребляется также въ значеніи: постоянно. Що день, що години питається. У Лемковъ години — стѣнные часы. 2) Время, пора. Не такий світ, не така година да тепера настала. Та збудила мене мати в обідню годину. Не за великий час — за малую годину. Так то, бачу, недовга літ наших година: скоро цвіте, скоро, і в'яне, як у Полі билина. по малій годині. Немного спустя. Коли по малій годині і він приходить назад, — довго і не барився. Заміж іти — не дощову юдину перестояти. Чималу я годину пересиділа, поки вийшла пані. Щасливою годиною козак уродився. досвітня година. Предразсвѣтная пора. Лиха година. Плохія, тяжелыя времена. Лиха година настала. лиха година часто употребляется въ значеніи: злой рокъ, злая судьба. Ой лихая година моя! Одцуралась родина моя! Бий тебе лиха година! Въ этомъ же значеніи употребляется и чорна година. Щоб на тебе прийшла чорна година! на лихої години. На какого чорта. На лихої години тобі це здалося? при такій годині. Въ такомъ случаѣ. Орла повісить на тичині і при такій годині республіку зробить. Часто употребляется тавтологически: час — година. За час за годину милосердному Богу дуту оддав. Также: день — година. Як із день-години зчиналися великі война на Україні. остатня година. Послѣдній часъ, конецъ жизни. Тепер прийшла на нас остатня година. Впрочемъ остатня година употребляется и просто въ значеніи послѣднее время. В остатню годину йому стало лекше, а то було зовсім погано. 3) Хорошая погода. Як би була година, то треба б сіно гребти, а то дощі та дощі. Также употребляется: добра година — хорошая погода, негарна година — дурная погода. на годині стало. Установилась по года. 4) година іде. Идетъ дождь. Ум. годинка, годинонька, годиночка.
Жалі́зний, -а, -е. и пр = залізний и пр.
Обшморгувати, -гую, -єш, сов. в. обшморга́ти, -га́ю, -єш, одн. в. обшморгну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Обдирать, ободрать, обтереть, сдѣлать ссадину. От же там є пеньок дубовий обшморганий колесами.
2) Сжавъ въ рукѣ стебель растенія, оборвать движеніемъ руки вдоль стебля его листочки, вѣточки, колосья. Хліба високії, колос аж до землі, а Бог обшморгує колос, обшморгує.
Пуклятий, -а, -е. = пукатий.
Тиховід, -воду, м. Мѣсто на рѣкѣ съ тихимъ теченіемъ.
Упіл нар. Пополамъ. Переломити руку, або ногу впіл.