Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стрюкуватий

Стрюкуватий, стрючкуватий, -а, -е. = стручкуватий. Стрючкувата вовна. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 220.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРЮКУВАТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРЮКУВАТИЙ"
Багрина, -ни, ж. Болото, богатое родниками мѣсто. Желех.
Вислюга, -ги, м. Повѣса. Мл. л. сб.
Ді́вер, -ра, м. Деверь, мужнинъ братъ. Живе баба за дівером, лиха прикупивши. Ном. № 7507. Ум. Ді́верко. Ой як мені діверка братіком назвать. Мет. 159.
Жасми́нний, -а, -е. Жасминный. Жасминними пахощами пахне. МВ. ІІІ. 52.
Зціпіти, -пію, -єш, гл. Оцѣпенѣть, одеревенѣть. Зціп мов пень. Млак. 84.
Позастрявати, -ряємо́, -єте, гл. Застрянуть (во множествѣ). Иродову греблю прорвала вода і вози там позастрявали. О. 1862. І. 34.
Порозумніти, -ні́ю, -єш, гл. = порозумнішати.
Усмиряти, -ряю, -єш, сов. в. усмирити, -рю, -риш, гл. Усмирять, усмирить. Морську безодню усмиряєш. К. Псал. 14 4.
Хмельничанин, -на, м. Козакъ изъ войска Б. Хмельницкаго. К. Дз. 27.
Шкоблити, -блю, -блиш, гл. Скоблить, скресть. Шух. І. 253.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРЮКУВАТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.