Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стріла

Стріла, -ли, ж. 1) Стрѣла. Летіла стріла уподовж села, убила стріла вдовиного сина. Н. п. 2)огняна. Молнія. 3) Бревно, которымъ поворачиваютъ вѣтряную мельницу. 4) Часть ткацк. станка. Cм. верстат. Шух. І. 256. 5) Часть маслобойни. Cм. олійниця. Шух. І. 163. 6) Часть плуга. Вас. 199. 7)водяна. Раст. = стрілиця 4. ЗЮЗО. І. 134. Ум. стрілка, стрілонька, стрілочка. Винесла лучок і стрілочок пучок. Чуб. V. 289.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 216.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРІЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРІЛА"
Бишиха, -хи, ж. и пр. = бешиха и пр.
Відтягувати, -гую, -єш, гл. = відтягати.
Зрятувати, -ту́ю, -єш, гл. Спасти. Зрятуй його! Греб. 341.
Кирпич, -чу, м. Плиты навозу для топки въ печахъ. Харьк. г. Екат. г.
Клюк Ii, -ка, м. Родъ деревяннаго крюка, колышекъ или деревянный гвоздь, загибающійся подъ прямымъ угломъ; употребляется при постройкахъ для прикрѣпленія жердей, на него запираются ворота и пр. Шух. І. 91, 87.
Надобі́гти, -біжу́, -жи́ш, гл. = надбігти. Ой надобіг брат до неї: що ж ти собі ізробила? Гол. І. 39.
Огородникувати, -ку́ю, -єш, гл. Заниматься огородничествомъ. А той огородник навчив його огородникувать. Чуб. І. 182.
Офлис, -су, м. Тонкій древесный стволъ, идущій на дрова или на огорожу; хворостина. Вх. Лем. 445.
Позаписувати, -сую, -єш, гл. Записать (во множествѣ). Все, що йому трапилося позаписувати на селі. Левиц. Пов. 237. Всіх позаписував. Драг. 141.
Щетина, -ни, ж. Щетина.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРІЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.